ЛИСТИ САДУ МОРІЇ

книга перша

"ЗОВ"

1924


У Нову Росію Моя перша вість.

Ти, що дав Ашрам,
Ти, що дала два життя, – сповістіть.
Будівники та воїни, зміцніть сходи.
Той, що читає, якщо не засвоїш, – перечитай, перечекавши.
Суджене не випадково, і листи впадають на часі.
Але зима – лише вісник весни.
Все відкрито, все доступно,
Я вас замкну щитом – працюйте.
Я сказав.

***

Я – твоє благо.

Я – твоя посмішка.

Я – твоя радість.

Я – твій спокій.

Я – твоя фортеця.

Я – твоя сміливість.

Я – твоє знання.

(Лондон. Березень 24. 1920)

1. Камінь драгий, єдиний, благістю в житті збережіть.
АУМ ТАТ САТ, АУМ.
Я – ви, ви – Я – частинки Божественного Я.
Моя воя! Шумить життя – обережніше!
Небезпека! – душа шерех чує.
Тяжко світу – поспішайте врятуватися.
Я осанну закликаю про вас
Спасіння вам!

Життя живить душу.
Твердження чистого Я.
Працюй для життя та свідомості чистоти.
Залиште всі забобони – мисліть вільно.
Не вбивайтеся і сподівайтеся.
Не йдіть від життя, ведіть себе верхнім шляхом.

І Ми, і ви – ми всі тут в єдині, в дусі.
Храміна всім. Всім Єдиний.
Дім Божий населений світами, і всюди витає Св. Дух.
Оновлення Миру прийде – пророцтва здійсняться.
Народ повстане, і збудують Новий Храм.

2. Життя щастя знайди у творчості, і око зверни у пустелю.
Про Христа ревнуючи любов'ю, Христу радість несу.

У тебе світло від крил.

Ідучи знову побачиш Мене.
Не треба принижувати себе.
Знайди мужність до сокровенності таємниць!

Думайте про великий дар любові до Єдиного Бога і вмійте розвинути великий дар прозріння у майбутню Єдність людства.

Єдине спасіння – спрямувати дух у сяйво Істини.
Великий дар любові живе в єдиному видінні, даному сміливим душам. Ти – бачила!

Чисте мистецтво – достовірне повідомлення променистого явлення Духа.
Через мистецтво маєте світло.

Карма ваша – Росію прославляти.
Неси світло в дім.
Світова енергія врятує світ.

(Нью-Йорк. 1921 Січень 1)

3. Хто страждає на земні питання, той відповіді про Небесне не отримає.
Рок може відхилити удар від вас, якщо ви допомагатимете явищам Христа, який віддав Себе за Істину.

4. Мої друзі! Щастя – служити спасінню людської душі.
Залиште всі забобони і, користуючись силою, допомагайте людям духовно.
Спрямуйте потворне до прекрасного.
Як дерево оновлює листя, так люди процвітають на шляху добра.

5. До добра спрямовуйте ваших друзів.
Не приховуйте Наших повідомлень.
Слідкуйте серцем за Нашим навіюванням.
Працюйте та пізнаєте світло.

Я вкажу вам шлях – знак Наш серцем зрозумієте.
Знайте, Вчителі відкриють вам ліру, диву подібну, її сила обдарує даром уловлення людей.
Зрозумійте ви надіслану Благодать.
Про єдине щастя течуть ваші дні.

Лояльність – доля тих, хто хоче йти щасливим шляхом сходження.
Хто точно дотримується вимог Наших, той вухо прикладе до гармонії явищ.
Щастя вам приносячи, Сподіваємося на ваше прагнення до добра.
Істина з вами, вмійте відкрити їй шлях.
Як небо бездонне, так сила ваша велика.

6. Моє дихання – до краси дерзання.
Дар, явлений через жертви прикрості, піднесе вас до щасливого успіху у пошуках.
Відійдіть від життя мертвого.
Любіть життя, що виблискує душами в оправі сяйва Божества.

Утвердьтеся в зростанні могутності вашого духу.
Вмійте пам'ятати завжди про Браму, явлену Нами.
Чисте дихання Нашої Благодаті дає вам живу їжу для явищ життя.

Танець злості нехай перед Храмом поникне.
Вогонь мужності освітить ваш дім.
Тому пошлемо світло, хто посміхається темряві.
Вже сходить дух ваш – холод не стисне серце, що палає.

Буття Десниця утвердилася і спорудила блискавицю ранку.

7. Навіщо йти шляхом мовчання?
У житті пий джерело звуків та кольору – мозок міцніє.

8. Не треба дерзати у звичайному житті – простіше будьте.
Мої друзі, особисті справи не повинні забарвлювати вашу ауру.

9. – Відійди, Полум'яний!
– Не заступи Врат Небесних!

Життя щасливі створив про свідомість Духа.
Не применшуйте значення того, що не відаєте!
Знамення, що надано вам, бережіть.

Треба вам чекати пробудження нової духовної свідомості.
Багато сумнівів розвієте у подальшій роботі.
Вважаю за потрібне і неминуче підйоми та занепад сили.
Мудрості голос відчинить двері Невідомого.

10. Любіть один одного – жахливо роз'єднання.
Дорого платимо за легковажність та балакучість.

11. – Чому, Полум'яний, Лик Свій відвертаєш?
– Мій погляд біль тобі завдає. Твоїм крилам ще не вільне.

Не запекайся духом, зрозумій явище Великого в Малому.
Приходить знання не скоро, якщо дух хвилюється.
Ми даємо вам шляхи.

Не розкривайте випадкових книг.
І, відвідуючи зборища, дбайливо несіть світильник, даний вам.

12. Молитва дороги в сокровенну дорогоцінну обитель.

Господь духа мого, не покинь странника!
Гуру не поспішає укрити мене в грізну бурю.
Біль дійде до основи серця,
І завіса вихору закриє світло Твого Лику.
З Тобою не страшуся мого невідання,
Примари не виявляють свого лику.
Проведи, Благословенний, тропою.
Доторкнися до очей, щоб побачити Врата Твої.

13. Росія буде вартовим доль світу.

Дочка світу може рок усунути.
Наближається Новий Світ. Жертви принесені – ступінь сходження.
Зростанню допоможе довіра, якщо дух відкритий, щоб сприйняти.

Не вважайте матеріалізацію значним явищем –
Слова мудрості важливіші.
Навіщо вам матеріалізація, коли маєте мудрість?

Невже в Росії не зрозуміють духовності і віддадуть перевагу зовнішності?
Навіщо вам маски, якщо маєте мудрість?

Мої друзі, пройдіть швидше перші східці і, чисті, сходьте на славу батьківщини;
І якщо Я запропоную вам золото, монети, квіти та каміння – ухіліться.

14. Являючи спис життя, посмішкою вдихаємо сонця ефір цілющий.
Візьми спис на сході сонця.
І направ коней ранку в полуденну спеку життя.

І лілеї зростуть на камені,
І келію відчини першому променю.
І птахи заспівають славу праці.

Учіть на ознаках життя Премудрості Творця.

Виконавці добровільної місії знімають грим з образу земного, узрівши сенс пройденого життя.

15. Зміцніть свідомість нашої присутності у вашому житті.
Цю силу закликайте у справах ваших.
Радійте, що зрозуміли!

Живіть повним життям та випробовуйте.
У випадках здивування Ми пояснимо в житті, але слухайте.
Явимо чудеса в житті вашому, але угледьте.

Вважайте серце головним суддею і віру – міццю.
Насолоджуйтесь точними вказівками шепоту духу вашому.
Щасливу дорогу направили до Мене друзі.

Треба учити стремлінню в Мій Світ – Світ Духа Розуміння.

Сущі храми створити треба на щасливій, чистій землі в Росії, у житті вашому.
Наполегливо відкрийте Врата серцям, що шукають.
Я відаю, коли належить відкрити Нову Браму.

16. Навчіться досліджувати найвищі явища, корисні людству.
Образ людини твориться енергією людства.

17. Дорогою вчення, Вважаю, явище Світла зійде на вас.
Учити і любити – явище милості Бога.

18. Думай простіше, іди близькою дорогою, але сходь вірою в духів Блага, і не помилишся.
Іду до вас на допомогу – невже сліпі?
Люби чисту свідомість могутності, і цим переможеш.

19. Дорога важка в країну віри.
Спрямуйте розум на радість творчості.
Щоб спрямувати дух, треба вигнати непотрібні думки і готовим бути прийняти хвилі вібрацій, які Ми надсилаємо.

20. Чисті думки творять у сильних духом суть явищ життя.

21. Чиста молитва доходить –
Біля підніжжя Христа вона розквітає сріблом.
Чистим синім вогнем палає Слово, що кличе.
І сяє Чаша Вознесіння.

Господи, випий наші сльози і поглянь на полум'я нашого серця.
«Я полум'ям осушу ваші сльози і піднесу храм вашого серця».
Зніміть одяг вогнища: Владика приходить, скарб чаші Він втілив, і посуд Він повертає засвіченим.
Полум'я, затвердься, двозначне, затвердься, двокінцеве!

Радості сльози – Господнє вино – сяють чистим вогнем.
Серце, налий вино сліз, але не засохни, серце моє.
Чим наповню чашу, Владико!

22. Любіть явища гармонії.

Я знак щасливого Гупта послав.
Слово Моє – мідь сяюча.
Сядь – на чуйне вухо вуста скажуть.

23.
Я – піску спека.
Я – полум'я серця.
Я – хвиля поглинаюча.
Я – земля відроджена.
Радуйся, наповнися просвітленням.

24. Молись Христу, умій знайти радість звернення до Творця.
Вчися і відкрий Браму пізнання, і затвердься у розумінні Плану Божественного.

25. Чисту думку у Нас вухо ловить.

Дізнаєтеся багато і чистою дорогою можете йти, але бійтеся гніву та сумнівів.
Якщо переможете – просвітитеся.
Якщо підпадете – затьмарить вихор душу вашу.
Покращуйтеся, друзі, невпинно.
Проти голосу духу не йдіть, але замкніть мирські голоси.
Дерзайте – Я з вами.

26. Учіть інших на явлених справах, але ви не повинні чужим ставити вчинки неуцтва у провину.
Темних багато – треба пробачити.
У них дух ледь намічений.
Ніщо не злякає вас, і Врата відображені чекають на вас.
Жени малодушність, Я – сміливим щит.

27. Я вчу вас Моїй мудрості.
Я – не міст Обіцяючий, але світло Закликаюче!
Я учу любові.

Учні повинні щастя пізнати в Любові Христа.

28. Любов може створювати світи.
У Господа Мого рівні мудрість і любов.

29. Вода не заллє вогню, але омиє світ.
Потоки крові не змиваються.
Новими бичами зло світу буде уражено.
Я учу щастю, Я дам шлях боротьби з торжищем світу.

Люди зайшли у безвихідь, але блискавки висвітять їхній шлях, і грім розбудить сплячих.
Гори обрушилися, озера усохли, зливи знесли міста.
Явив лик голод, але мовчить дух людський.
Ідіть, учіть, простягніть руку допомоги.

30. Щастя шукайте – дух підносьте.
Віра в себе та пошуки істини утворюють гармонію.

31. Я явив вам щастя любові до роди́ни світу.
Взнаєте любов до людства.
Вважаю: відвів вас на радість Духу Небесну.
Не віддаляйтесь від шляху сходу.

32. Ціною радості – очищайте шлях.
Зумійте, перебуваючи учнями, встояти проти роздратування.
Мій учень зобов'язаний мати око добре.
Треба в подвоєне скло дивитися на усе добре і вдесятеро зменшувати явище недосконалості, інакше залишитеся колишніми.

33. Любіть один одного.
Я надішлю вам чисті думки.
Зміцню ваше бажання вдосконалитись.

Люблю неправих у житті вилікувати любов'ю.
Рамакришна каже: люби, решта додасться.

Я люблю учити явищам, що уявляють складність життя.

34. Я стою на сторожі щастя вашого.
Я виявляю міць темряви переможцям її.
Люди не чують щастя свого.

Полум'яний вісник приніс вам меч мужності.
Розумійте ці віхи і зрозумійте ваш шлях.
Потрібно йти своїм шляхом.
Ідіть своїм шляхом.

35. Ловлячи серця палаючі, принесете дар Нам.
Могутність гармонії торжество сповістить чистим духом.
Учити, посміхаючись, творити, торжествуючи, вухо пісні відкривши.
Кров серця я чистою любов'ю збережу.
Опанування собою надішли́, Володарю.

36. Учні не повинні судити необачно.
Я люблю явища запалення духу, загартовуй себе.
Дух хвилюється, північне сяйво грає, природа живе, Господь виявляє милосердя.
Вважаю: затято щиту полум'яніти Дам над вами.

Менше читай, але розмірковуй.

37. Любіть Мене – ваша сила зростає любов'ю.
Щит Мій – любов.
Посмішка Моя освітить вас.
Дорожіть ознаками Святого Спілкування.

38. Духовна культура будується Нами і вами.
Зміцниться істина світу.
Світло прониже пітьму – Свідчу.
У Духовного світу відкриті Врата.

39. У Нас сила існує будувати і знищувати перешкоди.
Думка – блискавка.

40. Стережіться забувати закликати Учителя.
Стан здоров'я виявляє перевагу над Вічним.
Вирощувати образу – поганий сад.

Могти здобути перемогу показує силу духу.

41. Я вам вуха прикрашу піснею Істини.
Працюйте – не нарікаючи.
Я вам дав шляхи духу.
Я люблю явити Учителя у пошуках духу.
Інший світ у днях Моїх повинен у днях ваших радість запалити.

42. Любов будує храми.
Духовну явлену Пошлю вам любов.

43. Зумійте наблизитись чистим серцем до Наших Висот.
Промінь Наш зійде на вас у затвердженні вашого життя кожного дня.
Ви приносите камінь для Мого недобудованого Храму.
Навчайте інших Моєму Слову, і Мудрість проквітне, і Храм Новий піднесеться.

Не думайте, чародія Я не виявляю, але зводжу сходами прекрасними, у снах тільки явленими.
Дуючи ароматом з гір Тібету, Ми несемо звістку людству про нову релігію Духу Чистого.
Вона йде – і ви, що зібралися для просвітництва, несете камінь драгий.
Явлено вам диво створення гармонії життя, воно заповідь нову явить світу.

44. Винахідливі будьте – втрачається багато часу.
Можете ловця роль зрозуміти.
Сенс вгадувати Моїх слів – гарна вправа ловцям розуміти Мої Вказівки.

45. Чудо променя краси у прикрасі життя підніме людство.
Неси свій світильник.
Висвітли прикрасу Мого Храму.

Вчи щастю краси.
Вчи щастю знання.
Вчи щастю любові.
Вчи щастю злиття з Богом.

Я дам ртуть бадьорості та рухливості.
Ідіть, не сумніваючись, не обертаючись, не виявляючи страху.

46. Легше йди, радій більше, йдіть го́ряним шляхом.

47. Усмішка Моя стежить за вами, Мої друзі.
Дух хвилюється, але будьте мудрі.
Найкраще знання – серце.

48. Мій учень, покликаний тричі, неси Слово Моє в творіннях щасливих на радість сердець світу.
Ловець, йди переможцем.

49. Чудеса бувають у житті любов'ю та устремлінням.
Пробуджуємо енергію вашу на нові думки, потрібні для втілення та діяння думки у життя.
Вам потрібні засоби створення нового життя.
Надсилаємо думки, їх загострюйте, не порушуючи карму.

50. Ловець, дух твій твердий, уявляй відчуття твої – і переможеш пітьму.
Думаю, у вас з'явиться сила батьківщині допомогти в радості Духу Розуміння.
Батьківщина прийме дар серця М∴

Учні, несіть любов і знання.
Міць посмішка несе.

51. Бережись отруйних вібрацій, прагни в майбутнє і не підпади під вплив сьогодення. Дотримуйтесь простих рішень, поки зійдете на гору.
Потужність видінь вимагає хороших умов серед прани.
Діяння Христа протікали серед природи, довго не залишався в місті.

52. Я учу вас складності простого вчення Рамакришни.
Ми всі разом творимо Волю Творця.

Міць ваша росте праною.

53. У Нас стільки чудового показати вам – явищ щасливого сходження на гори Тібету.
Думайте і прагніть, обертаючи повітряні замки в твердині досягнення.
Відпочинь духом, не стомлюйся книгами – і любов спрямується потоком сяючим, виявляючи дива квітів М∴

54. Я учив вас щасливому знанню, що таїть вчення Тібету.
Друзі, дивіться вперед, забудьте минуле.
Думайте про майбутнє творення – і Явлюсь для поради.
Допоможи людям Вченням Духу і дивись уперед.

55. Утримай інших в ідеї М∴

56. Воя Моя, мужньо йдіть.
Зростання духу потребує поштовху.
Досягти може кожен.
Дух покликаний не повернеться.

57. Добре боретесь –  перемога за вами, поспішати не треба, навіть кувати залізо потрібен час.
Залізо загартовується в холодній воді, щоб засяяти в полум'ї.

58. Навчіться загострити вухо спокоєм, спрямувавши дух до Всемогутнього, Чудесного Ока Всесвіту.

Друзі, у Нас готові відповіді, але нехай протікає річка Карми – загата часто загрожує повінню.

Прагни до згоди духу.
Чистим помислом будуй гармонію духу, щоб Благий міг проникнути. Проникає світло через ауру – бережи її.

59. Кріт робить нору.
Орел летить вище гір.
Кроту тепло в норі.
Орлу холодно перед сходом сонця.
Але летіть до щастя, рідні Мої.

60. Працюючи, не помічаєш небезпеки.
Дайте рости серцю вашому і розплющте очі ваші.

61.Праця – запорука успіху. Кожному з вас належить подолати земні терни, явіть силу духу, наближайтеся.
Відкрийте серце добротою.
Подобається Учителю всяке чисте шукання, явлене для Вищого Знання.
Дух Розуму дає повчання шукачам Істини.
Досить знати шлях Духу Розуміння, решта прикладеться.

62. Я випробовую різні душі.
Дух Мій – щит вам.

63. Спрямуйте сили на просвітництво народу.
Любіть Мене – щастя прийде, як зоря ранку.

Уражу тих, що шкодять.
Обережно піднесіть скарб Храму на Гору Морії.
Учитель шле вам благословення.
Вчіться розуміти Мене.
Спокійні будьте у вірі. Допоможу шукачам.

64. Дятел мудро довбає дерево. Вважаю: беріть приклад.
Щит Мій охоронить вас, Мої рідні.

65. Щастя до вас іде через щит М∴
Будь еоловою арфою для подихів М∴
Через любов прийдеш до Мене.
Я духу кедра міцність дам.

66. Вмій любити, якщо сходиш.
Лише потім зрозумієте, як м'яко і любовно Прагну прискорити ваш шлях у явлену вам сферу діяльності.

67. Явлю вам силу являти радість людям.
Явлю вам силу учити людей розум до Бога направляти.
Вчіть явищам М∴
Вчіть, Я допоможу.

68. Ваша гармонія дає кращі наслідки, що цінуються Нами.
Для важливих доручень Ми з'єднуємо гармонійних людей – їх батарея особливо сильна.

69. Думайте про явище почуття любові до Мене.
Для Моєї справи не потрібно слабкості – прислане Мною бери негайно.

70. Друзів не уникай, можеш просвітити Моїм Ім'ям темних людей.
Будьте сміливіші, будьте учнями М∴
Учіть любити духовний світ.
Сійте мудрість, послану вам.

71. Туман скоро розсіється, посмішка сонця осяє шлях ваш.
Учи словам Моїм – пошлю слухачів.
Ті, що отримують, повинні давати.
Знайте – Веду коротким шляхом до знання, праці і щастя.

72. Дух Христа віє через пустелі життя.
Подібно до джерела, стреми́ть через твердині скель.
Виблискує міріадами Чумацького Шляху і підноситься у стеблі кожної квітки.

73. Світлому Храму сходи будуємо
Скелі Христу приносимо.
Ствердь престол, Владико, Свій в саду нашому.

Скелі завеликі для саду, східці важкі для квітів та стебел.
Він на хмарі до нас підходить.
На траві з нами Він сяде.

Щасливий віддати Тобі, Владико, сад мій.
Не йди, явлений Владико!
Не покинь Ти нашого саду!

Зірками шлях Твій прикрашений.
Я знайду за ними слід Твій,
За Тобою піду, Мій Владико!

Якщо сонце земне змете Твої зоряні знаки,
Призву вихори та хвилі – нехай закриють сонце земне!
Що у ньому? – якщо воно змело Твої зоряні знаки.

74. Люблю Я посмішку грядущій долі без сумнівів.
Я дам силу творити добро не грошима, але в дусі.
Доля ваша жахлива, але велика пучина щастя вашого при грядущій перемозі духу.
Виженіть гнів – полегшіть шлях до Нас.

75. Не гнів творить, але гарячий порив.
Будьте тверді, руйнує здоров'я ілюзія ваша, але якщо вірите Мені, то знайте, що оточені турботою і захистом М∴
М∴ бачить, як вам важко, але крутий підйом завжди важкий.
Рок знищити – силу бере.
Не падайте духом, часто вже через потік переходили.

76. Не треба, трохи Учитель скаже неприємне, хвилюватися: учень радіє кожній звістці.
Думай про духовне керівництво одного Учителя.

Дух ваш кинувся, біля Врат Прийму вас, руки ваші подихом Зігрію і Введу по дорозі го́ряній в Храм.
Любіть Мене - і подвоїте силу.
Дух ваш відносить тіло від Землі.
Треба рядом навчань чистих радіти сходженню.

77. Немає любові вище за любов.

78. Випадково ніщо не буває.
Міць Моя з вами.

79. Вигляд Ми змінюємо.
Силу здобудеш ти вірою.

80. М∴ – ваша посмішка, ваше благо і фортеця, і знання.

81. Що доступно вашому організму – все отримуєте.
Навіть знаки високої довіри – Наші стріли.
У битві не завжди стріли долітають.

Духовна сторона завжди страждає, коли в нас надто багато речей.
Зумій посилити стріли.
Ти йдеш вгору – йди тією дорогою відданості і любові.

82. Любіть Учителя духовного.
Рок твій – нести світло невгасиме серцям, що горять.
Щастям вважай битися за Мою справу.
Наробити бід легко, ти мудро будуй.
Могти допомогти – щастя.

83. Зумій явити явище щастя – лик без засудження.

84. Я вас учу впізнавати людей.
Кожне Моє слово і коротка вказівка в житті мають значення.

85. Я вдачі вашій усміхаюся, але хвалю за відданість Мені.
Ціную ваше любовне ставлення серед бурі життя.

86. Чисте явище спокою духу випробовується дрібницями життя.
Добра утіха явлена вам у свідомості щастя Нашого захисту на добрих шляхах.

Я вам послав Щит – умійте М∴ прикрити, як Я вас охороняю.

87. Чужу душу зрозумійте, явіть роботу, явіть розуміння щита Мого.
Скажіть: багато чудес на світі, і чисте затяте прагнення дає перемогу.

88. Непідготовленість – не злочин.
Люби нещасних, жалій малих.

89. Явлений щасливий благий Керівник кожному.
Умій звернутися всією силою духу тільки до Нього, інакше двері залишаться відчиненими і струми змішаються.
Закликайте благого Керівника не питанням, а твердженням.
Якщо Я надішлю звістку через вашого Керівника – струм буде прямий.

Не слухайте тих, які приходять під час байдужості вашої.
Вікно, у пітьму відкрите, приносить нічні голоси, але поклик любові принесе відповідь Коханого.
Любіть тих, що обрали вас.
Явіть свідомість зв'язку з Керівником – і ніщо недосконале не проникне.

Любіть і слухайте, і разіть все зле.
Благовістя шлю.

90. Посміхайся, коли можеш дати тим, з ким зустрічався раніше.
Щастя прийде, коли закінчаться старі рахунки.

91. Гостри стріли.
Якщо не любиш символ стріли, то обери символ посланця – голуба.
Стріла – не думка, але енергія.
Як в електриці, повинен зібрати енергію на вістрі.
Найбільш легкий досвід уявлення спрямованого предмета.
Можеш узяти образ електричної іскри.
Енергія створює бажання творчості в тих, кому посилаєш.

92. Все у світі тіні Божі, і в плямах світла грає Божественна енергія.
Будь світле вам.

93. Бунт духу крушить тюремні затвори.
Вважаю – можете вчити читати книгу мудрості, розлитої в явищах життя.
Чудо Нашої участі в явищах життя не вислизне від вас.
Засуди раховані збитки духу і яви сходження у відчутті свободи духу.
Зміцнися у свідомості щастя життя, і нитка шляху не урветься.

94. Гімн Творцеві не лише в храмі підноситься, але віск свічки проливається в праці життя.

95. Я вас покликав на велику справу.
Учитель щастя довірив вам.
Потрібні сили йти за Мною дані вам:
Стріли, щити, мечі у вас, і голову покрию Моїм убором.

Бийтеся в Ім'я Моє, любов нехай буде з вами.
Здійсниться заповідане в належний час.
Тримайте світильники засвіченими.
Я вчу.

96. Перед тобою Пісня Господня, і, піднявшись до вершин, не сумуй про квіти ущелини.
Люблю прагнення ваше до творчості життя.
Чудо твориться серед життя, серед дії, серед напруженої гармонії.

Нічні видіння втілюються не в казці, але в щасливих явищах спілкування з шляхами Благословенних.
Учитель близький вам в кожну хвилину вашої творчості.
Осягайте і навчайте.

97. Чисті явища творять чудо.
Зумійте любити Мою справу.
Духовна батарея має діяти гармонійно, і тоді Мої струми йдуть безперервно.
При зміні настрою струм не уривається, але коливання аури вносять хвилі, що перемежаються.
Постійність аури веде до гармонії.
Полум'я свічки світить усім, але під краплею гніву чадить і має бути виправленим.
Гори яскраво, М∴ з вами завжди.

98. Знання допоможе уникнути небезпеки.
Знання явищ Моїх подвоїть силу.
Апостол не боїться.

99. Зрозумієш щастя, надіслане в заповіданий час.
Туман стелиться біля підніжжя гори, але вершина відчуває завжди промінь сонця.
Під променем сонця туман тане, а ти знаєш Мою Любов.

100. Учитель з вами радіє щастю дії в житті, коли воно спрямоване до блага.

Раніше тридцяти років потрібні центри не прокидаються.
Звичайні п'ятнадцять років для явищ наслідків полум'я світла.
Зачатки світла з'являються раніше.

101. Обережність суджень тільки допоможе Моїй справі.
Явіть чужим вченням розуміння і поблажливість.
Явища життя переконають там, де слова безсилі.
Явіть небагатьох обраних і дбайливо відсуньте противузлослів'я неготових.

102. Коли явлено умови щасливого земного життя, не увійде дух в храм визначений.
Щастя стукає у серця, але важко проникнути Благовісті.
Щастя пішло від багатьох, хто вигнав його.
Явища життя зіставляйте.
Я Благо шлю.

103. Вважайте випадок призначенням.
Явище випадку передбачено Нами.
Уявний випадок для вас – сторінка майбутнього.
Можете спокійно і бадьоро працювати.

104. Учитель хоче показати, скільки битв відбувається біля стін Білої Ложі.
Час розуміння Космосу проб'є.
Чудо твориться, як засвічена лампа, і ніхто не уявляє собі темну кімнату.

Бог знає всі світи, люби та твори, і вся радість прийде.

105. М∴ звик боротися, і діти Мої мають бути мудрими у битві.
Об'єднання народів прийде у битві.
Я люблю явища могутності духу.
Тепер бийтеся мудро, вороги Наші – ваші вороги.
Шлю любов і сили.

106. Потужно боріться.
Коротке вчення про людей, і довге пізнання.

І завіса роздирається, і неждане входить.
Ум не розуміє серце, але воно знає.
Не говорю про речі сьогоднішнього дня.

Відчуття подій наповнює дух тривогою – струми тремтять,
І події світу сплітаються з людським життям, і струни звучать складно.
Відчуття явищ Творця не повинне бентежити воїнів, але окриляти.
Куйте стріли. Шлю любов.

107. Мої діти, прийдуть до вас, і напишуть вам, і являть вам, і принизять вас, і піднесуть вас,
Але для вас промайнуть ці дорожні знаки, і взуття ваша очиститься в снігах гір.
Дні ваші Учитель прикрасить зеленіючим лавром і явить Учителя цілющі аромати.

108. Щасливі ви, отримуючи явища осоружних сил, що знаменують вашу битву за Мене.

Не бійся бездіяльності, повітря напружене, і червоний хрест любові покриє поле битви вашої, і вознесеться пісня гармонії.

109. Чудо здійснюється в житті, розплющте очі – побачите.

110. Все стане на місце, і багато що здійсниться, і Явимо потрібні знаки.
Промінь сонця не завжди видно оком, але сонце завжди зігріває землю.
Ви зігріті, а зігрітий дух не уявляє собі холоду душі.

111. Підуть непридатні – мудро вирішується план розвитку Нової Раси.

112. Рука Учителя являла потужність променів.
М∴ наповнює організм силою спокою.
Вмій усвідомити сяйво цілюще.
І коли спокій гармонії сходить, тоді сила стріл загострюється.

113. Суворо починаєте світлу справу, але світло прапора Мого осяє вас і направить на шлях явища Правди Моєї.
Вмійте почати, Учитель вміє послати вам щит.
Ту Я чую удачу, яка супроводжує виконання Волі Моєї.
І перстнем Соломона Свідчу і Знаменую.
Я дав, Я даю, Я дам.
Не по нікчемності, але по славі явіть завзяття.

114. Я говорю, пильнуйте.
Могутність і розуміння з'єднайте.
Мій перстень запам'ятає щастя тих, що виявили Вчення Моє.

115. Серед вібрацій найвищих перетворюється тіло.
Тіло боїться духу, раб боїться господаря.

116. Учитель страждав за кращі ідеї.
Люди виявлятимуть завзятість на шляху до Світла,
Темрява люб'язніше оку кротів.

Любов та знання усе здолають.
Дух ваш піде високо, і нерозуміння промайнуть, мов стовпи телеграфні.
Посміхніться трудності шляху вашого.
Ручаюся – переможете.

117. Діти мої, ви не помічаєте, яка битва йде навколо вас, темні сили таємно і явно борються.
Дух ваш, як гребля, зриваєма хвилями.
Але не бійся, серце, ти переможеш!
Серце росте, і знання накопичується.

118. Чудо біля вас, але за шумом битви не чуєте.
Шляхи господні несповідимі в різноманітності способів передання Духу, і билинка може передати скрижаль Завіту.

Корабель зустрічає різні хвилі і все ж доходить до призначення.
Чиста справа росте міцним корінням підземним.
Щит не над дверима, але являть прапор Мій серця, що прийшли.

Не бійтеся копій, і не страшіться скорпіонів – отрута не увійде до тіл ваших.

Я – флейта, що кличе ранішнє стадо.
Я – джерело, що зрошує губи скорботи.
Я – міць стовпа Храму.
Прийдіть ті, що не сплять!

119. Мої діти, вчення життя, спрямоване Мною, – найкоротший шлях для досягнення явища розуміння Космосу.
Треба зрозуміти перешкоди недосконалості.
Лише тоді доктор може лікувати, коли розміри хвороби зрозумілі.
Великий мільйонер часто сліпий у явищах світу.
Рідко зайняті люди виявляють око майбутньому.

120. В історії людства явлена велика битва зміщення раси,
І в момент бою кожен покликаний воїн несе свою зброю.
Промисел Божий веде народи дорогою битви.
І ви, воя Моя, прикрийтеся щитом Волі Господньої, і пісня Господня буде з вами.
Перед потопом люди і одружувалися, і бенкетували, і торгували, але Ной вже вибирав кращі дуби для свого ковчегу.

121. Явлену сувору школу з посмішкою прийміть.

122. Краще йти нічною стежиною, покладаючись на Вожатого, ніж шукати шлях у темряві.
Мої діти, отруйні часи пройдуть, але ви, збережені, увійдете новою дорогою до Нового Світу.

123. Весь світ – тіло Господнє, і воля Наша несе наказ найкращого вираження Волі Всевишнього.
Слуга служить Господу, і Всеблагий допускає нас знайти кращу сукню до свята Світла.
За прагненням нашим отримуємо колір духовного одягу.
І Промислитель Благий, що хрест Прийняв, свідчить вогонь нашого воскресіння біля підніжжя сходів до Храму пізнання Слави Божої.

124. Твоє щастя у розкритті Божественної енергії в корінні Світу.
Надай іншим перераховувати листя манго – смакуй плоди.
Знай корені і плоди, і віддай іншим листя, воно змінюється щороку.

125. Система Господня поза звичаєм людства.

Знову забули про битву Божу, ніхто не сидить в школі під час нападу ворога.
Зараз час складніший, ніж думаєте.
Ніколи ворожнеча не була такою сильною.
Але година настала.

Ворожі сили раси не підкоряються Року.
Раса, що відходить, губить обраних наступників, і Ми повинні уберегти їх.
Рок може бути полегшений, і битва може бути закінчена швидше.

126. Чисто і суворо почніть справу Мою.
Пам'ятайте про важкий початок кращих справ.
Храм зараз замкнений, і молитва забута у битві, але квіти духу в'ються по старих стінах.

Ніщо не зупинить Руку Творця Нового ступеня світу.
Скажу вам, щит М∴ усіяний стрілами, але до Свята Духу зберемося в перемозі.
Думайте про перемогу.

Тимчасово усуньте мирні думки, попильну́йте, воїни на дозорі.

Знаю, ви готові трояндами прикрасити шлях Моєї школи, але час морозний.
Все добре буде.

127. Не виявляєте страху – хороший приклад являєте оточуючим людям.
Навчаю вас світло зустрічати явища досвіду.
Поясню вам – Я рок прискорюю і на шляху учу явищам ликів.
Сила зростає на явищах чужої душі.
Дійдете до належного, куди Христос призвав.

128. Явіть прагнення до майбутнього, і багато сил мимоволі послужать вам.
З несподіваних інструментів складається оркестр, але п'єса закінчена – і звуки відлітають у вікно.
Краще дорожче заплатити і швидше дізнатися шлях призначений.
Очі побачать замість тернів сад, зрощений любов'ю.
Примари думки чує серце, але воно знає правду.

129. І цінне вчення М∴, яке проводить стежкою життя.
Широко мелькають типи людей темних, зрідка світить вогонь духу.
Вікова рілля далеко не зорана, скільки роз'єднання та роздратування!
Чаші Ангелів не устрашають людей.
Але якщо в потягу люди є тимчасовими подорожніми, то як скороминуще життя земне для Світу.

130. Щастя, явлене на вершинах Небесних, приносить мужність батальйону бійців за правду.
Іноді правда затемнена символами.
Ум не може зрозуміти порівнянь життя, і потрібно формами життєвими пояснити.
Потребує людина виглядів знайомих, і цією примарною дорогою зводиться дух в істинний дім свій.

131. Рука Моя відвертає ваші небезпеки, наскільки дозволяє рок.
Земля перешкоджає виду гір, але все ж дійдемо.

132. Кожне благе прагнення допомагає справі.
Важливо посилати стріли або через Мене або безпосередньо, але має бути блага посилка.
Можна посилати навіть розбійнику.
Можете заради Моєї справи вимагати, але без гніву, але посилаючи творчу міць блага.
Гнів породжує гнів, але Мої діти перемагають червоне полум'я синім променем.
Синій промінь гасить полум'я.
Можете спорудити храм енергією синього променя, і червоною хмарою винищите кращі сходи у вас.

133. У М∴ багато веж і явищ варти по схилах Гімалаїв.
Вважайте – ніхто без супутників не пройде снігову варту.
Гіганти серед льодів стежать за річкою світу.
Льоди чистим вогнем цвітуть, і повітря насичене озоном.

134. Чути поклик і в падінні пелюстки троянди.
Життя сповнене поклику, вогонь призводить до вершин Таємниць.

135. Чисті сльози приносять троянди М∴
Добро не іржавіє.

136. Рука Моя несе вам допомогу – чудо любові Несу.
У М∴ багато знаків у явищі турботи.

137. Руки Мої сповнені благості, але протидія має бути зупинена.
Явлю силу вчення на обмежених умах.

138. Явив диво цілющого повітря, жах життя тане в чистих променях заходу сонця.
Явіть спокій, явіть затвердження мудрості.
М∴ слухає, як мучені ви невиразними тінями, але ті, що прийдуть сміятися, – молитися будуть.

139. Мудріше дати вчитися на явищах життя.
Покажу багато що в житті, тільки зверни увагу.
Уява ніщо у порівнянні з життям.

140. Ніщо, щоб перешкодити пізнавати явища мудрості Божої, не повинно служити перепоною.
Різні завдання потребують різних інструментів.

141. Квіти М∴ непридатні для багатьох садів, але вони цвітуть навіть на крижинах.
Як цілющі трави, Моє листя допоможе багатьом ранам.

142. Виявляю сили чути і бачити.
Головне – якість повітря і ясність духу.

143. Хутко розв'язуються вузли життя.

144. Нехай щасливий ловець явить затятим мучителям явище сміливості.
Добре показати людям суворе правдиве судження про явище істинної суворої та глибокої творчості.
Негоже примирятися порожньою зовнішністю і галасом балагана.
Свідомість просвітлюється, і досвід життя посилюється.

145. Являєте початок Моїх виступів на чистому полі.
Я час призначу для явища кожного чистого почину.
Нужда не уразить очей ваших.
Укладення людські не порушать стрій ваш.
Вважайте щастям нести світильник серед темних і злих.

У Нас вирішено явити шляхи вчення лютих сердець, пом'якшити єднанням краси.
Але залізо темного духу холодніше і твердіше за слова щастя.
Рука істини тільки працею руйнує грати темниці.
Звисока ллються слова правди, але люди винайшли парасольки і прикрилися від грози хмар Господніх.
Але злива сухі серця досягне.

Сліпимо явища злості, і блискавкою освітлюємо шлях праведний.
Пошлемо розуміння серця явленого.
Засумніватися може тільки сліпий.
Явіть терпіння для сходин майбутнього.

146. Я вам щастя являю, прийміть його і навчіться розуміти написане.
Все, що можна прискорити без загибелі, буде прискорено.
Життя розкриває пащу, але дух незламний.
Можете спокійно почати новий рік, повний подій.
Хвилі духу піняться.
Шлю Благословення.

147. Половина людського життя проходить в спілкуванні з астральним світом, але люди не пам'ятають.
Люди спрямовані до знання, але не помічають його.
Ви оточені знанням минулого та майбутнього.
Благо тому, хто зрозуміє знання майбутнього і неповторність зображень.
Любов вкаже вам межу встановлення Нового життя.
Чудо розпізнавання майбутнього явиться без гармат, але дзвін покличе розгублених в лісі подорожніх.

148. Не треба засмучуватися, ви попереджені про битву, навіть ім'я М∴ викликає протидію.
Не дивно, якщо темні намагаються поранити Моїх воїнів, але Незримий Ведучий не спить.
Ваші пориви зрозумілі: солдати в окопах нарікають, не бачачи начальника, але він з'єднаний телефоном і біноклем.
Прийміть битву, Моє Ім'я намагайтеся охоронити.
Малому рик страшний, великому зуби тільки смішні.

149. Явимо затвердження буття Нашого.
Явимо чисте вчення щасливого проходження життя.
Не стомлюйтеся думами, після засвоєння досвідів навчання підете широкою дорогою.
Добро твори не поривом, а устремлінням.
Треба працювати чистим духом, решта прийде без нарочитих дум.

150. Промінь розсіює хмари, шлях новий посланий тому, хто переміг.

151. Повідомлення приходять краще по сухому шляху.
Посмішка потрібна – плач перешкоджає струму.
Можна користуватися деякими залозами, поки вони без роздратування виділення.
Світ хмарою сліз перериває потрібні струми.

152. Наш Храм зводиться серед незліченних умов життя.
Являємо битву, і кожен камінь облитий потом праці.
Пам'ятаючи про школу, уявляйте собі Нашу вічну Будову.

Самотньо стоїть вершина – почуття самотності не залишає її.
Якщо це почуття знайоме вам, благо вам.
Ви вже на шляху до Нас, але самотня вершина живить снігами річки долин і зрощує урожай полів.
Сонце являє перший промінь вершині.
І місяць виглядає у льодовики.
І ніхто не знає надра гарячих ключів.
І сміються гарячій волозі з-під снігів.
Свята свідомість самотності нехай не лякає, але просвітить вас любов'ю.

Я виявляю любов і блискавку.
Вуста, що творять, можуть забороняти.
Відкрито Вчення, небезпечно відступати.
Не потрібні недоумкуваті.

153. Усміхайтеся. Являю радість сутність Вчення Христа виявляти, радість величі світу, радість праці проявленій, радість чистої втоми.

154. Щит Мій можете нести.
Слава Господня над усім чистим помислом.

155. Зі Сходу і Заходу підуть Мої вої, і Впізнаю серед переможців обраних Мною.
І упізнаєте поставлених Мною.
Трави ростуть, виконуючи Волю Господню.
Людський дух вищий за злаки, і доручення його перевищує думу про благо в Ученні Нашому.

156. Створили ви справу, яка і багатіям не під силу.
Але принесена чиста жертва віддається Богом, який приніс Ісаака по чистій вірі.
І Гора Морії, що прийняла жертву, збереже скарб серця.

Не малу справу підняли ви і поклали надбання своє на явлений жертовник, не хвалячись і не зводячи прагнення особистого.
Являючи істину, хіба Можу умовчати про тих, що приносять корисне явленим жнивам серед холоду бурі?

Устав Мій охороняючи, охоронені будете.
Нужда не торкнеться явища Мого.
Заспокоєння – у світлі Істини.
Явлена Гора – не випробування, але доручення.

157. Туман тільки для земного ока важкий, але той, хто помічає явища життя бачить поїзд подій.
Наші Врата подолані ведуть до багатства незліченного.
Кожне зерно – золото сонця – щит від місячного блиску землі.

Треба вибрати дорогу сонця або місяця.
Сонце наповнює день чудесами – місяць народжує мінливі привиди.
Йди за сонцем, стверджуючись в очевидному, і день стає казкою.

158. У піску не шукай води, лід не народжується в спеці.
Верхні шляхи ведуть на гору.

159. Утвердіться в Моїй постійній увазі і любові до вас.
Щастя уявляють багатьма століттями складені справи.

160. Під знаком Моїм зберу нових людей.
Утвердьтеся в думці залучити народ і складати Храм Мій руками народу.
Не зволікайте – М∴ кличе.
Утвердіться та будуйте шлях до Мене.

161. Я являю вам Вчення на житті кожного дня.
Не бійтеся юродивих – вони, як листя, віднесені будуть.

162. Я духовну радість несу.
Рука Моя над чистими думками вашими.
М∴ учить вас молити чистих Братів про явлення вам сходин шляху горяного.

Рукою можна сповіщати кращі струми.
Рукою можна і море зупинити.
Мутною свідомістю не передається струм, мудро знати свою силу в момент дотику.

163. Будьте як промінь сонця та пісня птаха.

164. Являю вам велику школу життя.
Можете черпати мудрість порівнянь різних ликів.
Нехай чисте прагнення не слабшає, і Явлю шлях обраних.

165. Вважаю небезпечними школи зосередження в убивчій атмосфері; люди наполягають на обраних ними бажаннях, але струм часто слабкий, і образ народжується тільки мозком.
Для сильних видінь потрібні і грунт, повний електрики, і свідомість спокою.

166. Рука Моя являє вам щит на захист.

Хмару Рукою, Вважаю, Відведу.

167. Учитель управить непокірними.

Учитель просить прочитати працю Орігена, почнете розуміти помилки церкви.
Статути його школи корисні сучасності.

168. Ім'я Моє учить ваших ворогів протидії.
І посланці Мої повинні вам допомогти у битві.
Земна опора ваша не міцна, але під покровом Незримих Союзників можна перемогти.

169. Країна М∴ знайде кращих каменярів.
Я, Я, Я прийняв.
Я, Я, Я щит затверджу, і стріли ворогів оперять щит перемоги.
Явіть час, достатній для варти вашої, –
Цар приходить і в нічну годину.
Чужий голос є чужим для вірних.
Ранкове сонце явно тим, хто прокинувся рано.
Але темні, що сонце проспали.

Я з вами і охороню.
Кожен сам кує шлях свій.

170. Треба висвітлювати явища вульгарності.
М∴ бореться.
Рука Милосердя уражає.
Вчення М∴ дотримуйтеся.
Треба учити на можливостях, спільних людству.

171. Чиста справа дається різними явищами.
Купа тіл наповнює вулиці, але освітлення аур тьмяно.
Явіть розуміння.

172. Сенс у всьому – серед російського доручення вкажете: ні господарство, ні нужда не затулили шляху до Нас.
Знайдете заперечення: бідність і діти заважають.
Але діти – квіти землі, і бідності покривало – дар очищення.
Скажуть: добре вам Бога виявляти у багатстві, – але і ви знали нужду.
Добре вам з друзями та підсобниками, – але і ви бачили жовчі кам'яні серця.

Не придатний воістину вождь, що битву не відає.
Спрямовуючи вас в гори, Озброюю вас до життя.
Чую вчення не того дня, але Уготовляю нове життя.
Не будьте з мертвими, але ростуть підсобники.
Не диво, але кований клинок життя ваше.
Ідучи до Храму, перейдете і пил, і бруд шляху.

І жебрака радість сонцю велика.
Я з вами.

173. Зрозумійте, не з мертвими йти.

Якщо людський дотик має значення, то Наше торкання тим більше.
Дотик людський буває довготривалим, але Наше торкання передає енергію на даний Нами час.
Часто проста ікона миліша за розкішний образ.

Чудо непомітно проникає в життя.
Потрібен час чисте Вчення проштовхнути.
Переживіть час.

174. Торкнулися учора питання аури – кожен бачить астральне кліше через колір своєї аури.
Чим повніше акорд аури, тим вірніше зображення.
У кого розвинене почуття обов'язку, той його бачить передусім.
А кого притягує любов, потягнутий буде до грані любові і, сповнений радістю, передусім побачить радість краси.
Але камінь, що виблискує усіма кольорами правди, відобразить усе велике майбутнє.
Треба цінувати і одноколірний камінь.

Помилкам навчаємося посміхатися.
Книги як швидкоплинні думки людей, потрібно обирати їх.
Багато чого з легкого марно для отримання вчення від Мене.
Збираючи у лісі ягоди, беруть лише найкращі.

175. Явіть варту. Нехай ніщо нечисте не проникне у Дім Мій.
Явлю блискавку на явлених зрадників Моєї Справи.
Я явлю погрожування тим божевільним.
Щит Мій укриє тих, що учать.
Явимо чудо тим, що ушанували.
Явимо благословення тим, що зберігли знак Мій.
Я пошлю вам Слово Моє, віднесіть Його тим, що навчаються.

176. Наше завдання – допомагати людству.
Часто йог, зливаючись з Богом, прагне забути землю.

177. Сонця посмішка серед хмар дає веселці сяяння.
Пам'ятатимете Ауру Учителя, посміхаючись через краплі роси грядущого Світлого Дня.

Я терплю, Ім'я Моє ганьблять, справи перекручують і руйнують,
Чужими руками щит Мій порушують, але коріння Нової раси міцніє.

Слухай правду – твої хмари від свідомості нечуваної світової катастрофи.
Сліпі веселяться, глухі співають, але зрячі проймаються туманом та скорботою.
Недоумкуватий, хто під час битви переповнюється світом.
У п'ять років прожито століття, та розум людський вважає свій біг нещастям.

178. Явлю вам утіху: чисті ідеї не помирають, але цвітуть, хоч би усі морози погрожували льодами.

179. Суворо судити не треба події життя – 
Ланцюг їх приводить до брами.
Чисті думки потрібні для прямування через каміння шляху.
Хто мріє бути добрим – не добрий, але звинувачуючи себе в жорстокості, визнає зростання духу.
Душа не іржавіє, і дух кристалізується.

180. І в майбутніх школах Росії шляхи зростання духу будуть викладені тими, що пізнали увесь шлях.
Мої обрані понесуть Слово Моє просте про те, що належить Великому Народу.
І любов особиста, і народна, і світова вознесуть жертву Творцю Любові.
Шлемо благословення і допомогу.

181. Чисті думки музики допомагають передачі струму.
Молимося звуками та образами краси.
Розум і серце не борються, тільки пливучи океаном творчості.
І птах духу трепече від подихів гармонії.
І сталь слова виблискує від горнила правди.

182. Мудрий не боїться.
Чудо приходить несподівано.
Нове все має значення, іноді порошинка важливіша за гору.

183. Потрібно мріяти, шлях мрії дає нове вікно.
Вікно веде до повітря.
Хто хоче – отримує.
Має все значення.

184. Чудо твориться серед прагнень до життя майбутнього.

185. Не думайте про їжу – інший пісник, що пестить думки про їжу, гірше.
Підготуєте організм не сіном; могти можете духом.

186. Мучитися не потрібно, корисніше радіти кожній крихті творчості духу.
Творчість розлита навіть серед темних.
Візьми мікроскоп, і життя наповниться дивовижними формами.
У темряві око краще опановує духовний зір.

187. Мудро не засмучуватися, але радісно прагнути.
Думати потрібно – дума народжує справи.

188. Угледьте серед нових явищ вказану битву.
Ви вже знаєте, наскільки все напружено.
Пропонували щастя – горе тим, що відкинули.

189. Вважайте явище затятих ворогів краще за гнилих друзів.

Знання без любові мертве, але світло веселки вміщує усі вогні.

190. Світло веселки лише оку людини потворне, бо веселка надто тонка вібраціями.

191. Подробиці виникають у зв'язку з кармою та аурою багатьох людей.

192. Вважаю: пташка настовбурчується в холоді, але сонце розправить її крила.

193. Вдачу російського народу просвітить краса духу.

Не плач там, де потрібні не сльози, а стріли, що пронизують темний дух.

Росія розквітне мистецтвом.

194. Віддали ви багато сил і можливостей Нашій Справі, нехай тепер і інші не бояться бути смішними в ім'я Бога.

Відпочиньте тепер перед новим нападом, але зате остання Брама близька.
Не Говорю мирних навчань, у бою пам'ятайте щит Мій.

195. Новий день несе нові можливості.
Пташка перед польотом не уявляє, як перелетить океан.

196. Якби ви чули бажання негайного виконання, світ зруйнувався б.
Не бійся настроїв; як листя, вони змінюються.
Чистий струмок снігу принесе втамування спраги.

197. Вам важко чекати, але уявіть, як важко будову бачити все ще без даху.
Дух людський з добром бореться.
Хочу допомогти вам – йду у битву.

198. Нетерпіння пасажирів не може прискорити кур'єрський потяг.
Нова обставина народжує нові польоти.
Не поспішайте – прийде все.

199. Чудо твориться. Являєте роботу, потрібну для явища майбутнього життя.
Труднощі справи – не більше за шліфовку алмазу.
Чужа воля має бути спрямована до добра, як хвиля на млин.
Але скільки загат споруджує мірошник, перш ніж направити робочу хвилю.

Треба руці могти і оку дерзати на нові можливості.
Цінна лише робота, зроблена своїми руками.
Роботою знімаєте замки від воріт до країн, куди прагнете.

Все можливо, але вважайте обіцяне явленим в призначений строк.
Хто хоче їхати – доїде.
Навчайтеся на житті: посилаємо вам портрети людей, і події являють встановлений хід чуда втілення раси.

Кожному несу талісман.
Той, хто вимовив краса врятований буде.

200. Ми готові допомогти, якщо людина не заважає.
Тільки на поклик відчиняємо Браму.
Стріли агента спрямовують енергію.

Усі світи на випробуванні.
Клинопис Творця сповнений випробуваннями, і Сонце сонць світить невмовкаючій пісні Праці Великої.

201. Потрібні стріли, шукай сенсу серед явищ життя.
Треба боротися з недобрими руйнівниками.
Натиск наближається, і умам вашим належить вирішити чисту дорогу серед битви.

202. На Гору Морії ходили для жертви.
Важко молитися, коли розум зайнятий.
Воля має охороняти місце молитви.

Краще знати людей, чим розчулюватися масками.
Якби серця людей були сповнені краси, не був би потрібний подвиг, але темних так багато.
Це повинно показати шлях тернистий всякої правди.

203. Похмуре освітлення легко змінюється променем.
Умійте вирішувати справу не в грошових гарантіях.

204. Думайте про майбутню користь і не зупиняйтеся на сьогодні.
Допомога Моя велика і невідкладна.

205. Явив нові лики – вчіться.
Суворо знати лики друзів, але знання вище за все.

206. Кінь здіймається від люті бича
Пуруша тремтить від присутності несправедливості.
Благо сміливим і справедливим!
Єдиний суддя – ваш дух. У ньому – Бог.

207. Космос відбивається в зіниці кожного ока
І Бог спочиває в кожному серці.

Горе тим, хто виганяє Бога!
Краще не знати, ніж зрадити.

Явили Учителя, і Ім'я Месії вимовлено у Домі Моєму.
Не малому, не нікчемному свідками станете.

Хмара гори Бога просвітиться, і блискавка Гласу відповість безодні.
Нові, нові, нові, дивовижні, розуміючі, піднесені зберуться.

Учитель дав вам явити Лик Свій, кличте народ під Покрівлю Мою.
Побудована і визначена, і обведена плугом праці Гора Морії.

208. Не спустимося судженнями і посмішкою зустрінемо небезпеку.
Чи є небезпека під щитом М∴?

209. Треба ясно вірити і неждано чекати.
Не чекай, але помічай рух билинки.

210. Чую, пил сліпить очі, і битва затемнює слух.
Але знання йде і поборе земну втому.

Треба знати, що обране благо приведе до джерела.
За ознаками встановите час щаблів сходження, і суще стане книгою життя.
Усі щаблі Являю, і шлях йде прямо.

Творець шукає форми.
Шукання благословенні.
Гори, світи та освітлюй.
Сік знання накопичується, і плід зріє під рукою садівника.

211. Вмерти не може дух, а розум не може знищити Чудо Творця.
Дерево може покрити тінню багатьох.
Але садівник знає, як росла кожна гілка.
Гілки загинаються, але форма дерева здається подорожньому могутньою, і щит листя дає притулок перехожим.
Чисті думки, як гілки в'ються; різні вони, але зростання їх зміцнює дерево.

212. Там, де Мої сили не повинні литися марно, там покоріться, – розумійте.

213. У Нас чисті сущі помисли охороняються талісманом.
Талісман навчений, як магніт.

214. Шляхів багато, але серце знає найближчий.
Добре зрозуміти – багато чому навчитися.

215. Фундамент глибокий – робітники, закладаючи основу, не знають висоти майбутніх веж, але Зодчий явив вже їх визначення.
Суворо і важко ростуть певні справи.

Нехай малодушність відійде і зрада зів'є свої гнізда.
Знищуючи гнізда блискавкою, і змітаючи вихором малодушність, куємо шлях.
Ідіть – працюйте.

216. Творець сповнений неосяжного спокою серед незліченних рухів.
За першим спокоєм йде другий.

217. Не потрібно засмучуватися, коли втома володіє тілом, – дух завжди вільний.
Серед битви дозволено відпочити.

218. Порівняйте відношення до вас від нових людей, тому Говорю: залиште старих, дійте новими.
Умійте посмішкою відкрити двері шляху.

219. Морок має бути видалений.
Чисті думки нехай супроводжують Справу Мою.

Угледьте, щоб темні не грали Ім'ям Учителя.
Вчіться знаходити спадкоємців, що розуміють значення.

220. У Мене Рука присвячує гідних.
Умійте судити з уроків Моїх.

221. Ми знаємо течію океану, і крапля ніколи не переповнить безодні.

222.Складний час, і темні сили, але промінь не спить.
Рука Творця прикрашає щити обраних явищами духу.
Чуже вміння не встоїть перед Творцем.

223. Щити Наші не іржавіють, і шлях до Нас.
Дивіться на події на сорок термінів.
М∴ зберігає.

224. Суворо знати краще, ніж розчулюватися.
Навчаю правді життя.

Треба знати перш, ніж могти.
Треба могти перш, ніж являти.
Являти можна те, що виправдано духом.

Якщо ви не дірявий човен, то допливете.
Вітрило підняте і кермо оглянуте.

Щит Мій закриє вас на полі битви.
Готуйтеся до бою -
Чистими думками переможете.

225. Казка життя утвердиться, але ловіть хвилі покликів.
Серед зустрічей і листів шукайте послані алмази можливостей.
Треба дивитися широко і далеко.
Розумійте, вої!

226. Кожен виконує ступінь сходження і несе належне.

227. Нові нитки Вплітаю, Шукаю кути з'єднання.
Покладаю на вас потрібні вінці і в тиші Готую вас до бою.
Радійте, сміливий йде вірним шляхом.
Можу захистити вірних.

228. Шум темних не заважає спорудженню нових людей.
Борошно у середини не чисте, але купити нове немає грошей.
Той, що знає перемагає.

229. Так, так, так. Всяке слово єднання зерну кращої квітки подібне.
Ростити сад прекрасний кожному дано.
Але де ж садівники, що знають сорти зерен?
Навчимо збирати стебла плодоносні
Видалимо пекучі трави.
І ту землю, де Бог явив Лик, приберемо квітами.
Але де ж квіти єднання? – збережіть пелюстки їх.
Так, так, так.

Ніч темнить кращі образи, але розумійте: Світло йде.
Навіщо випробовувати вас, якщо Храм не буде добудований.
Але модель вже в руці, і основа закладена (могила основи закладена).
Нехай святиться Ім'я Єдиного Бога.
Не нікчемному свідками будете.
Перетвориться життя – Я говорю.

230. Потрібно докласти зусиль, треба руками будувати нову силу.
Допоможу, Допоможу, але докладіть зусиль.

231. Щит та спис! Господь благословив воїнів.
Все прийде – сутінки закінчаться.

Хіба не бачите: свідомість Космосу в конвульсії!
Бо ми знаємо хід битви, не може змінитися план Творця.
З Початку боролися темні, з Початку Ми перемагаємо.

232. Завжди шлях добра – не піснеспів, а праця і служіння.
Якщо перекинути карму, вона обернеться на вас.
Страждання духу являють єдині сходи найкоротшого шляху.
Страждання десятиліття протікають в один день у обраних.
Краще чаша гірка, ніж життя з гіркуватістю.
Заплатіть за рахунками в готелях – і з уклоном винесуть скрині ваші на корабель.

233. Чудо здійснюється неждано.
Ніщо не випадкове.
Знову Повторюю – не бійтеся.
Знову іще укус – але не бійтеся.

234. Можна в житті проходити повз призначені місця, не звертаючи уваги на поклики.

Ми можемо жестом пересувати справи.
Але жест Наш не допоможе вашій кармі.
Щит Наш захистить вас від вторгнення темних сил, але платити по старих рахунках неминуче.

Рука долі веде до Блага.

235. Звідти, де сни закладаються,
Де возносяться жертви,
Де Світло Незриме освітлює працю,
Звідти привіт.

У шепоті листя,
У плескоті хвилі,
У подиху вітру,
Я – з вами.

Серед жорстоких і темних,
Серед зрадництва духу,
Серед шукань і скорботи,
Щит Мій над вами.

236. Неси світло і не озирайся назад.

237. Люби лист придорожній – він створений Богом.
Розуміння – в серці.

238. Рвати узи, покладати на ваги сили Наші, втрачати доступ до Нас – небезпечно.
Не сміх, не жарт наближення до Світла.

Сили оточують кожен Наш рух, і лише ранок свідомості зміниться сутінками, крила і точки мороку можуть зачепити.
Темрява може застати тих, що відступили.
І легко оступитися в горах.

Краще не відкинути Руку, що веде,
Ніж ліхтар рятівника чекати.
Раді ті, що заблукали повернутися навіть на собачий гавкіт.
Чи не краще йти з провідником серед алмазів снігу?

Треба розуміти.
Треба пам'ятати.
Треба знати.

239. Шлях загальний не веде до Святої Гори.
Вважаю явище зради найгіршим.

240. Радість є явище сили Творця, що освітлює пітьму всесвіту, куди Статут Наш приводить через працю кожного.

241. Почався новий день над землею.
Зараз не течія, але вир.

Всякий особистий світ освітлений загравою Вогнища, що пожирає старі форми.
Та мудрість Творця обіцяє Новий град, спалюючи, творить.

Чи нам, свідкам, засмучуватися, розуміючи Великий Задум?
І глухі, і сліпі, і сидячі залишаються перехожими, Іде Творець.

242. Чи не казка ваше життя?
Килими-літаки у вас розстелені, і полетите сміливим духом.

Але навіть ведмеді зрозуміли, як плавати разом.
Скільки корисних образів розкидано навколо!

Вважаю, потрібно пережити, знаючи, Чий щит над вами.
Прагну прискорити ваш біг.

243. Не сумніви, не жаль, не смуток, але майбутнє перед вами.
Чотири вартові, кубок Архангела зберігайте.

Наповнений вином Новим явлений вам ковчег.
Устам часів Я заповідав привести вас на шлях Мій.

Під покровом землі приховав ваш лик.
Наповнив відраду сходження,

Прояснив пам'ять сувою, що пішов.
Широко судження підняв і відкрив книги.
Прийдіть, прийміть.

Молитва.
Ти, що Дав голос і щит мені, пошли Учителя на шляхах моїх, відкрито серце моє.

244. Нові обрані думку виразять коротко і ясно.
Кожен час має свої прагнення.
То знімають оправу з каменів, то прикрашають їх до невпізнання.

245. Дивовижі духу в чужих оболонках змушують приймати результат, не потрібний Нам, але переконливий людям.
Вважають доріжки саду краще за природу.

246. Аум до Єгови відноситься, як косяки одних дверей.
Все – знаки одного коридору життя.

247. Вночі Учимо, вдень люди собі приписують.
Головне існування вночі – оку доступна безодня і вуху близький вихор.
Вартовий, пам'ятай про довірений скарб.
Вважай – поклики Наші дають знання вище статутів старовини.

Нещастя йде – Учу перенести його.
Рука Творця відкриває дві сфери.
Обрати шлях належить.

Зграя псів гарчить, і пугач виблискує оком у темряві.
Але знаючі не тремтять.
Щит Я посилаю – угледьте, не відкиньте щастя.

248. Ранок буває туманним, і холод наповнює серце.
Але ви знаєте: щастя йде.
Зігрійтеся вогнем свідомості майбутнього.

Сутінки недовгі, так, так, так.
Битва палає, явно вухо розрізняє шум тупоту.
Так, так, так. Сповнюйтесь силою.

249. Поговоримо з добротою і науково.
Не для Мене, але для вас Говорю про довіру.
Посилки розбиваються об закрите серце.
Коли непотрібне говориться, проводи мішаються.

Еманації роздратування не лише відкидають послані думки, але навіть діяння не може до їжака доторкнутися.
У тому різниця оперення від голок їжака.
Стріли, оперяючи, окреслять круг порятунку, але якщо голки сумніву не допускають телеграму до приймача, то особлива складність виникає.

Вищі посилають Нам Благо.
Ми передаємо його вам, але якщо Ми і ви відкинемо послану свідомість, то нас затопить хвиля зла.

Кращі явлені апарати містяться в мозку.
Скоро нові центри будуть повернені людям.
Знову розквітне дерево пізнання.

250. Сутінки не вічні – треба хуртовину пережити.
Треба вміти поспішати – палайте!

251. Струмки радості наповнюють океан думки Творця.
І ви, що вливаєте краплі радості в душі, несете жертву Творцю світів.
Просвітлень буде без кінця. Вчися – навчаючи.

Навчаючи радості, не помилилися.
Кожне дерево в радості одягається квітами, але, скидаючи листя, воно не сумує, знаючи про весну.

252. Знову у битві відволіклися квітами, але людству далеко до квітів.
Тверди: краса, навіть зі сльозами, поки дійдеш до призначеного.

253. Явище еманацій земних буває важко.
До тебе прийдуть, яви вогонь, він їм потрібен.
Не нам розмірковувати, якщо можемо запалити.

Не закрий шляхи для нових, що стукають.
Старі форми не годяться.
Той, хто знає красу не зіб'є подорожнього.

254. Єство наше потребує струмів прани.
Чужу силу сприймає явлений і втомлений організм.

Спрямуйте помисл на спільність ідей релігій всього світу.

255. Тьмяно горить світло миру, і будь-яке бажання служіння особливо дороге.
Але одне знайте: благодушність і діяльність Нам краще всього допомагають.
Не для явищ, але для користі Закликаю.
Крилам вогонь не загроза.

256. Треба палахкотіти духом, знаючи: у дусі – правда.
Треба зрозуміти широко, як широчінь явленого духу.
Не думай про падіння, коли дані крила для польоту.

257. Треба берегти себе і дотягнути до кінця бою.
Треба могутню хвилю направити і перескочити борозну зла.
Треба Нумена сили закликати і створеним Терафимом пробити товщу зла.

258. З вами Говорю і вам Указую і Наповнюю вас бажанням подвигу вчення.
Але міцна не довіра тільки, але і будівництво.
Довіра робить Мене будівником, але ви повинні будувати.
Жнець отримає зерно.
Вміти смокви зібрати, потрібно явити і знайти смоковницю.

259. Раси зітруться у Новому Світі.
Не говоріть про раси, краплі різних морів подібні.

260. Дивіться на явище щита Мого, як на передвказане.
Дивіться на явище мудрості Нового покоління, як на щастя.
Дивіться на явище народного просвітлення, як на сходину до Нового Світу.
Дивіться на явище Наше, як на годину Варти Світу.

Але дотримуйтесь статуту Мого.
Але дотримуйтесь послання Нашого.
Зумійте понести Світло.
Зумійте явити простір Краси.

Чурам немає ходу,
З мотлохом немає будови,
З чижиком за свистом не порівняти,
З тухлими хлібами не скуштувати,
З курним димом не продихнути
Росії майбутньої дивну повість.

Але крилам, що торкнулися сонця,
Але бігу перед сходом Світла,
Але пісні, що наповнила північ,
Не страшний і не жорстокий шлях.
І зірка близька тим, хто знайшов Терафима.

Потрібно посмішку зіркам послати.

261. Будучи у будинку, не відчуваємо його, бо ми в ньому.

262. Вдачу чисту потрібно явити і натягнути струни серця.
Навчання триває.
Не довго тепер треба чекати.

Потрібно посміхатися.
Сталь пробують вогнем – сила духу зростає від дихання життя.

Можна багато чому навчитися на польоті журавлів.
Але багато можна прийняти за переліт у край чудовий.

263. Серед чужих, серед руйнівників тяжких важко: відлетіти готові.
Виявляти серце, подобатися людям, посилати привіт важко.
Солоно сіючи, солодко жне, диво втілює людина – посланець.

264. Можете вчити на ділі, як треба бути винахідливим,
Бо в кожній обставині укладені різні можливості.
Але розум потрібно спрямувати до Світла.

265. Пил книги поважний, але дух лине без пилу.
Тягар – в нас.
Співайте: пісня вовків лякає.
Подорожнім краще співати.
Приховану пісню співайте.
До сну не вдавайтеся.

266. Карма важлива, але ще важливіше обрання.
Карма – лише умова обрання, але лише обраний доручення несе.
Посмішка Творця вінчає не з вдячності, але з радості вогню серця, і над головою сяє знак вогню.

Сучки зрубані дають міцність стволу, залишені звички очищають дух.
Зміною очищаєте.
Сміливістю стверджуєте.
Кмітливістю знаходите.
Поспішати краще, ніж спати в очікуванні.
Рубайте з колод – складайте будинок.

267. У житті ми не помічаємо найважливіших моментів, вони здаються нам пилом.
Якби уявити вирішальний момент Росії, то лише досвідчений учень зрозумів би його.
Рука Творця не лише у вражаючих явищах, але і в руханні билинки.
Брама відчинена, нехай бережуть світильник.

268. Після учнів Орігена почала неправдива віра духовенства зростати.

269. Слухайте про міць духу : сила його невичерпна.
Слово – лише нікчемна частина.
Вихор – лише переддвер'я руху.
Сніг – лише вісник холоду.
Зірниця – лише око грози.
Слово – лише пил удару творчої думки.

Джерело думки світиться щасливим очам –
І струна напруги дзвенить чуйному вуху.
І я устрашався і слабшав, охоплений явищем нікчемності.
Але Велич Творця порівнює піщинку з горою.

Почуття Початку і Нескінченності наповнює кожен будиночок і всяке серце.
Але відкрийтеся і допустіть.
Листи ростуть щодня, квіти лише до терміну.
Чудо зрощує дерева миттєво.

270. Сокіл не зронить крила під час польоту.
Олень, пролітаючи над безоднею, не сповільнить.
Так, що йдуть у часі – не відстануть.
Не прибій, не відлив, але золота течія Космосу захоплює човен.
І згорнуто вітрило, але призначений берег.
Щит Мій горить, і з-за плечей блищать промені подвигу.
Моє світло Помножу і Окрилю ступні ніг.

О ти, що подовжуєш шлях, знайду блискавки і по них перейду безодню.
Згорну плащем вихор і на висоту встану.
Де ж пил шляху мого?
Де ж спека пожираюча?
Де ж злива, що приховує схід?
Ступні мої цілі, і кільце Твоє міцне на руці моїй.
Владико, подивися, мене наздоганяє мій сокіл.

Несу вас, Посилаю дощ турбот.
Мої турботи – радість вам.

271. Обіцяю зростання свідомості, воно приходить поступово, непомітно, як зростання трави.
Насамперед затвердимо зневагу до їжі.
Але як павші плоди відбираємо в кошик, так закінчені думки відносяться.
Так само як і відчуття недосконалості людей було завжди, але тепер і цей плід відпав.

У врат Нового Світу натовпи, але не знають Врат.
Але легкі ступені духу, і єдиним бажанням стають на місце речі світу.
Ті, що несуть бажання краси, – Благо вам.

272. Треба усі сили Космосу направити на розквіт духу.
Втома дає оновлення організму.

Свідомість мети дає значення кожному прояву духу.
Усі вітри служать мірошнику накопити краще борошно.

Вивчити усі виділення природи і усвідомити їх красою – означає дати людям крила.
Ключ потрібен, щоб відкрити темницю, але крила вознесуть до Світла.

Кожен ключ знає свою темницю.
Але буде час, коли люди ключ зненавидять.

273. Випадковостей не буває.
Мені потрібно закріпити свідомість вашу про можливості духу.
Після великих хвиль доходять до хвиль думки людей.
Навіть доходять до хвиль рослин, зате потім витончений слух поринає у хвилі гармонії Космосу.

Втома тіла походить від бігу за досягненням вашим.
Досягнення є – воно росте, як кристал, насичений досвідом.
І Ми з турботою стежимо за плавцями Нашими.
І якщо сіль хвиль хльосне у вухо – не бійтеся: Ми з вами.

274. Протягніть руку над безоднею.
Немає страху над безоднею, бо духу страшніше кімната і килим.
Сутність пізнання спрямуєте до Нас.
Хмари не ви бачите, але Ми.
Прагнення диво творить, але судити дайте Нам.

275. Колишній аромат перетвориться на сморід.
Колишній гімн – у шум колеса.
Колишній щит – у пічну заслінку.
Так зростає дух, явлений перед всесвітом.
У малій кімнаті і на малому килимі міняєте луску ветхості.
Що ж в снігах гір і в струмках сонця може бути обмито?
Нову шкіру отримає звільнена мудрість.

З вами радіємо спостереженнями над зміненими, оголеними людьми.
Як завіса вікон відкрилася і уся обстановка будинку позначилася.
І легко дати пораду, читати відкриту книгу.
Так, так, так.
Ви міняєтеся у Мене на очах.
Нас стверджує ваша рішучість, і легко йти біля безодні, знаючи про килим-літак.
Помічайте все.

276. Поки на базар йшла
До нас купець постукав –
Твоє намисто хотів обміняти.
Замість червоних каменів
Показав камені з синім вогнем.

Мамо, не знали, які камені більш кольорові?
Купець був високий, і чорна була борода.
Чому замислилась, мамо?

Обманути задумав купець.
Як кров, червоні твої камені,
Вогнем горить намисто.
Чому ти замислилась, мамо?

Ми більше не пустимо купця.
Але звідки сльози?
Одна спалахнула синім вогнем!
Чи не чаклун прийшов?...

Не руки дітей розпізнають каміння,
Часто червоне їм ближче.

277. Серед кожного дня шукайте Світла мерехтіння.
Зростання думки про Благі Сили затвердить свідомість тих, хто стукають.
Осміявши, обмовивши, очорнивши дух, малі зупинилися перед твердинею добра та дії.
Знак вічного життя ударить найнижчий лоб.

Милі крамарі, чи вигідно обдурити самого себе?
Бідні правителі, чи дивно будувати собі темницю?
Люті мудреці, чи не соромно від своїх повчань відмовитись?
А ви, діти вулиці, не забудьте, що зірка між будинками – не лампа.

І пірнаєте, і літаєте, і чуєте,
Але де ж перли духу вашого?
Куди попрямували?
Загубили напрям, і чужий сучок пронизав крила ваші.

Вухам сміття шкідливе, Говорю як лікар.
Але Мої ліки не складні,
І Моя труба не оглушить – трав зростання більш шумно.
Серце зрозумій, сльозою омий затвор твій.

278. Листя трав світло сонця зберігає.
Невже тільки око людське від світла мружиться?
Щитом проказу не закриєш.
І шолом не замінить голову.
Наш зов простіше дитячого прохання.
Прийміть уготоване багатство.
Якщо руку напружує мускул,
То Бога прийміть духом.

Урожай поганий у дурня.
Але Ми даємо зерна відмінні.
Продаємо дешево.
Невже вважаєте за краще з'їсти самих себе тільки по темряві.
Прошу, але і Попереджаю.
Явища будуть, підіймається завіса,
І окуляри не врятують очі, повні пилу.
Ідіть до лікаря.

279. Рука ночі зберігає перлину.
Око дня затверджує здобуток.
Пітьма не темна орлиному оку.
Виявляйте новий здобуток.
Вночі і вдень виявляйте терміни явлені.
Чую, йде щастя.

280. Якщо ми повинні боротися і винищувати зло, чи не фанатичні будемо?
Де ж межа справедливості?
Але той, хто пройшов школу гармонії, знає управління серцем.
Учень Наш вирішує кожен удар меча духом, спрямованим до Нас.
Не зволікає, але вражає вимисли ворогів.
Не спокій, але явище винахідливості володіє Нашими воями.
Не закриті очі їх, звемо на роботу – скажіть тим, хто мислить, що Ми відриваємо від роботи.

281. Навчаю запитувати долю – термін потрібно розуміти.
Через розуміння термінів почуття організації Космосу складається.
З волею терміни протікають в гармонії, не руйнуючи.

Рука Ведуча перебуває над духом.
Подібно до керманича, поєднує хвилі, терміни і сили.
Тому учні Наші повинні вміти рахувати дихання життя кожного дня.
Сутінок невігластва та гримаса невдоволення – не свої знаки, віддайте їх темним.

Щит Мій – чистим притулок.
Мої стріли – вірним крила.
Мій меч – відважним світоч.

Моя посмішка – мудрим обіцяне щастя.
Серце Моє – вам дім.
Храм ваш – Мені чудо.

Умійте знаходити Урсулу і Антонія в житті.
Вважаю: можете пізнати Статут Мій.

282. Почуєте про Наше устремління наверху гір.
Читайте про Наш сон явлений.
Дізнаєтеся про Наше явище і все-таки не повірите,
Бо Ми учимо тих, що постукали.
Суворо не пустимо зрадників.
Суворо пускайте думки про Нас.

Чуєте, нові іскри виявляють осяяння.
Відведіть ворогів – новим вони небезпечні.
З посмішкою послухайте докази вченого, він нічого не бачив.
Але Орлине Око над вами.

283. Треба шукати нагоди слухати.
Велике мовчання оточує вухо відкрите.
Після шумів, тиша непроникна.
І серед бою явище тиші особливо вражаюче.
Вухо ніби відвертається від земного плану.

Недоступне сьогодні – легко завтра.
Трудність шляху залежить від звичок тіла.
Тому охороняйте дітей від звичок – як лушпиння повинні відпасти.

Тьма тарганів, що отруїла стіни будинків, кидається по кутах.
Тьма тим людей зв'язала,
Але зірниця меча розрубає явище пітьми.
Буде Світло.

284. Чисте повітря потрібне для струму.
Порівняйте з електрикою після грози.
Чудеса можуть бути будь-де, але вчення пов'язане зі станом духу.

285. Терміни духу настають.
На межі свідомості змішуються явища щастя і темряви.
Перехід ночі у ранок непомітний для ока.
Але знайте святість місця Господнього.
Не пил, не гнів принесете і умертвите голод, якщо сподіваєтесь явитися перед Ликом Пізнання.
Пил духу – виблискування Благодаті.
Благодать загартовує бойовий обладунок.

286. Нові, нові, нові зберуться.
Рахуйте друзів, намічайте браму майбутнього Сходу.
Оперення оновлюйте, стріли поникають безсило.
Вчіться літати.

287. Кому термін довгий – краще не торкатися.

288. Ви закладаєте нову основу явища краси.
Ми з вами покладаємо початок Нового Вчення.
Прилив змінюється відливом.
Дев'ятий вал – найбільший.
Хотів би показати велику битву Нашого Дня.

289. Про Надію, про дію, про мужність вчення кого відверне?
Кому термін знання жахливий?
Хто перед обличчям любові блідне?
Хто страшиться крила Ангела?
Не потрібно вас!

Світиться Храм сказаний, і шлях наш затверджений.
І кожен ранок вабить нас до сонця.
Але щасливий той, що не помітив дня і оволодів перлами зірок.
Не помирають ті перли, і бідні, де знайдете міцніше скарб?
Зробимо оцінку, але не візьмемо гроші мірою.
Підвали наповнені, Спопелю золото землі Новим металом.
Щит золотий не міцний.

290. Явити мудрість потрібно, про дію Говорю.
Кожен день несе промінь бадьорості.
Але дія має не особисте значення, коли гарчання пітьми відповідає обороні чистого граду.
Розмах Десниці Сіяльника перевищив твердь.
І десниці усіх Синів піднімуться тим же рухом і кинуть зерна свої.
Свідчу час дії.

Ближні дні вважайте переддвер'ям зимової дії.
Поспішайте явити дію.
Складіть сили у дії.
Воїнство не було у такій дії.
О, гострий меч!
О, молот, що розбиває!
Іду, Будівник. Іду!

291. Винахідливі будьте – дійте.

292. Ми говоримо один раз.
Не повторюйте питання.
Незрозуміле і непочуте вичерпується для землі.
Можна знову зрозуміти і сходити, але новими східцями.
Тому бережливіші будьте.

Втома не небезпечна, але людям шкідливіше легковажність і товста шкіра.

Хазяїну подібно, в постійній дії,
Не побоїмося крапель праці.
Навіть зла дія краще нерухомості.
Досягайте гавані, для кожного корабель прийшов.

293. Справедливість чи важка?
Дитина знає почуття справедливості краще за суддю.
Чому старі і діти можуть тільки судити на землі?
Смішний суд людський.
Закони затулили входи.

Вмійте судити під зірками.
Вмійте зміряти відстань закритим оком.
Знайти світло закритого зору дано кожному.
Але лінь, але невдячність, але темрява, але лютість на ваших хребтах скачуть.
Сліпі подорожні, де ж дитяча справедливість?
Відмийте бруд звичок.

294. Інші живуть в підвалах,
Інші тісняться на горищах,
Інші задовольняються кімнатою в чужому приміщенні, але деякі володіють цілим будинком.
Хочу дати будинок тому, хто з Нами живе.

Не погано володіти будинком,
Прекрасно милуватися сходом сонця серед висячого саду.
І дешево продаємо будинок.
Слово серця і справа краси – плата невелика.
Зрозумійте вигоди, зрозумійте хоч по людству.

295. Творець, дай прокинутися Новому духу моєму, коли гроза вщухне.
Грім наповнює безмовність ночі,
І блискавка перетинає моє вікно.
Невже в цю ніч вісник може прийти?
Але знаю, питання недоречне: йде посланець.

Учитель! уміння бореться зі сном,
І око не проникає в пітьму.
Покладу молот біля дверей,
Нехай вісник затвор розіб'є.
Для чого мені затвор після вісті?

296. Владико, чому не довіриш мені зібрати усі плоди саду Твого?
Але де ж кошики твої?
Владико, чому не проллєш на мене струмки Благодаті Твоєї?
Але де ж глеки твої?
Владико, чому замість шепоту не скажеш громом правду Твою?
Але де ж вуха? і до того ж грозу краще слухати в горах.

297. Люди збираються, досвід наростає, допомога стає легшою.
Так корабель, піднявши вітрила, лише прискорює біг.
Простіше, легше, вище і непомітно піднімайте тяготи, як пил квітів.
Нехай перехід легкий буде, простіше, легше, вище, веселіше.
Не пам'ятай про підошви, коли крила ростуть за плечима.

298. Чому зір наприкінці життя стає далекозорим?
Досвід спрямовує наше око в далечінь, і поточне затуманюється.
Так і ви, отримуючи знання майбутнього, проходьте сьогодення, не заглиблюючись серед купин болота.
Але дія передусім.
Істинно Говорю: птах у польоті іноді корисніше за людину, що задеревеніла.

299. Чую, вороги будуть дивним вогнем уражені.
Настав час дії.
Зрозумійте відданість і віру, і мужність.
Покрию вас шоломом віри і кольчугою відданості, і щитом перемоги.
Але на прапорі буде любов-переможниця.

300. Розум зростає щодня.
Доброта летить щастю назустріч,
Але міст між нами – духовність, може явити гору або зникнути миттєво.
І цю прірву не засипати всім камінням створених гір.
І тому бережіть квітку Адаманту.
На льоду він не цвіте.
Легко бути садівником, важко стати строком насіння,
Але якщо Творець дав силу моста до Нас,
Йдіть і бережіть полум'я.
Скажіть подорожнім: знаємо, куди йдемо.

301. Вуста мої замовкнуть, я осягнути щит
Милосердя не можу, коли любов відлетить.
Я впаду вранці, коли вночі згорну крила мої.
І що розгорну назустріч сонцю?

Посмішка моя – де ти?
І яка борозна перетнула моє чоло?
Де сонячне слово, яким зустріну Світило?
Що гідно?
Я кричу, Я стверджую – любов.
Я сказав.

302. Не треба цінувати слово, що роз'яснює.
Бери затвердження Первоучителя.
Я сказав.

303. Вуста Учителя знімають затвор.
Поклади серце на порозі променю ранку, і Збережу тебе.
Розплющ око назустріч хвилі, і Збережу тебе.
Мені щастя зберегти збережене.

304. Наближається час завершення покрівлі.
Віднесіться до Храму священно, і коли зі Мною обійдете Будову,
Пошлемо молитву Творцю Сущого.
І Явимо по трудах і заслугах.
Продану, щасливу віру Возз'єднаємо.
Пошлемо нові знаки, Зміцнимо вітрила.
Зрозумійте, не можна платити за Богослужіння.
Померла віра під золотом.
Щит золотий не міцний.
Я мудрих зву.
Нові і потрібні зберуться, і древо союзу процвіте.

305. Запитають, де ж докази?
Тепер так багато лжепророків.
Відповідайте: по ділам тільки судимо.
Рахуємо тільки наслідки.
Бо лжепророк веде до лжі.
Лжа кінчається злом, і тоді бачите шлях змія.
Тому рахуємо лише діла.
Учитель знає наш шлях, і голоси, що перешкоджають, віддаємо Його Волі.
Судіть по ділам.
Я сказав.

306. Треба жниво серпом пройти.
Кожен колос рукою віднести до житниці.
Чисті зерна диханням відвіяти.
Інші явлені багаття вогню віддаються.
Так відбираємо майбутнього прапори.
Я сказав.

307. Ніщо не знищується без причини.
Кожному зов призначено.
Але труби Ангелів сонним вухам недоступні.
Явище дрібної зайнятості міцніше за стіни Ієрихону.
Чи немає старого сміття у вухах ваших?
Я сказав.

308. Що ж робити з цими, що лякають?
Що ж робити з тими, що сидять?
Що ж сотворити зі знаючими день завтрашній?
Тепер багато знаючих, але Скажу їм: вуха відкрийте. Але Я скажу: відмийте руки, перш ніж кричати намагаєтеся.
Я говорю, Я говорю, Я їм сказав.
Свідчу Сам.
Припиню, коли знайду час.
Але тепер ідіть.
Моя Рука з вами.
Так. Так.

309. Серед затворів. Серед побиття.
Серед мовчання. Серед повстання.
Серед них. Серед тих.
Пам'ятайте про Мене.
Сила завжди з вами.
Учень, хіба боїться раковина оксамитового прибою хвиль?
Не бійся прибою.

310. Вважаю, дух всьому час знаходить.
Якщо маяк щодня готовий рятувати подорожніх,
То як же повинно горіти вогнем спасіння Моє воїнство!
І вогонь дії запалює інші вогні.

311. Вже знаєте: доброта і розум не приводять до Нас – явище духовності необхідно.
Але ця якість приходить у хвилину готовності духу.
Ніщо не може прискорити затвердження шляху.
Навіть зов безплідний, тому не шукайте послідовників,
Але зате дбайливо зустрічайте тих, хто стукає.
Ганебно проспати стук серця, – краще врахувати явище помилки, ніж зарити в яму крилате бажання.

312. Учень, навіщо думки про нездійсненне?
Не витрачай сили у животінні духу.
Лотос Мій – радість відвідувачам Мого Саду.

Діти. Діяння, діяння, діяння.
Думки про благо підіймають до вібрації душі Учителя.
Пам'ятай, душа Учителя – ваш дім.
Не забудь Його в прагненні до блага.
В ім'я людства Говорю вам.
Учитель завжди біля дверей ваших,
Але залиште двері відчиненими.
Чекайте Його, і Він відповість на поклик ваш,
Так само, як квітка відповідає поклику ранкового сонця.
В Ім'я Моє йди у житті і переможеш пітьму.
Дощова хмара не омочить вас, і пекуче сонце не завдасть вам страждань.
Бо Я – ваш Заступник, і Друг, і Отець.

313. Діти, діти, дорогі діти.
Не думайте, що Братство Наше приховано від людства непрохідними стінами.
Сніги Гімалаїв, що приховують Нас, не перешкоди для тих, хто шукають в правді, але не для дослідників.
Розрізняйте між шукачем і сухим скептиком дослідником.
Пориньте у Нашу роботу, і Я допоможу вам на шляху до Того Світу.

314. Ми шлемо вам звістку цю.

Нехай каміння скаже істину.
Нехай трави і дерева оспівають Славу Створення.
Але залиште людині діяння.
Бо у діянні прихований плід його устремлінь.
Птахи не пам'ятають своїх справ і справ інших,
І тому вони повертаються до старих гнізд.
Так дайте людині забути свої помилки і дайте їй прямувати шляхом Великого Мовчання і Блага.
Велике Мовчання подібно до шуму океану і тиші залишеного будинку.

315. Ми вирішуємо і посилаємо вам в променях ранку Наше Слово.
Не уві сні, не у бажанні,
Але в єднанні духу, в прозрінні Благодаті ви йдете, як йде посланець, і несете звістку Нашу.
І не судіть багато, але дійте.
Не сидіть у роздумі, але творіть, але знаходьте.
І Я Сам – ваш Помічник.
Так, так, так.
Я сказав.

316. Ухиліться від тих, хто не чує,
Обійдіть тих, хто не бачить. Так.
Володійте.

317. Розумій і слухай.
Знай свій шлях.
Владико, дай силу моєму серцю і міць руці моїй.
Бо я слуга Твій.
У променях Твоїх я зрозумію вічну правду Сущого.
У голосі Твоєму я почую співзвуччя Світу.
Владико, я віддаю Тобі моє серце.
Принеси його в ім'я порятунку світу.
Знай велику правду вічних уз Отця до Сина і сина до сина.
Плоди і квіти Мого Саду доступні всім.
Будьте хранителями Саду Мого.
Поставлю вас у Врат Моїх, і сповістите ви в Ім'я Моє.
Моє Слово з вами буде.

318. Являємо чуйно у вухо, і бажання ваше може донести Наш голос.
Промінь Наш, як маяк, шукає у темряві, і корабель по променю досягає пристані.
Сутінок не повинен існувати для вас.
Запитають: де ж пошуки досконалості?
Відповідайте: нам в любові, красі та дії – тих трьох шляхів достатньо.

Навіть під деревом почуваєте себе у безпеці.
Навіть під скелею почуваєте себе міцними.
Але як утвердитеся під Моїм променем!
У мовчанні і в крику голос ваш досягає Нашу вершину.
І як промені маяка через туман ні яскраві,
Але Наш промінь горить серед ваших.
Горить промінь Наш, і в мовчанні моря шукайте Нас.

319. Запитають: чому ваша книга не схожа на інші книги?
Скажіть: там повчання тиші,
У нас же – клік бою.
У роз'ясненнях, указах і схваленнях – звук бою та дії.
Час дає нові шляхи,
Являє дух стрибки над безоднею.

Допомога вам, які ринулися,
Допомога вам, які забули час і тіло.
Допомога вам, які зазвучали.
Чуйне Око над вами.
Орли парять вісниками.
І черепахи дар щита приносять.
Диво, диво, диво твориться.
І вої почують Указ.

320. У тумані відшукаєш шлях, бо Я з тобою.
Знай незмірність вічного творення:
Форму безформну, Звук беззвучний.
Розумій радість створення і зрадуйся Мудрості Творця.
Слава Вічного Буття сяє в зірках, і Міць Його знаменують найвищі вершини Землі.
Серед долин і гір, серед лісів і полів ти мандруєш у пошуках Учителя.
О нерозумний, до чого ходити далеко?
Я тут – твій Учитель.
У душі своїй зберігай думку про служіння Благу.
О Владико молінь моїх, будь милостивий до устремління мого!
Не осуди мене за гріхи мої.
Дух мій співає пісню – Твою Пісню.
Але втомилося тіло моє, і члени мої не слухаються мене.
Учень, знайди сили завершити устремління.
Мужайся! Тіло не повинно заважати шляху твоєму.
Учитель, я бачу Лице Твоє, я бачу Милосердя Твоє.
Учень, тут Я, але у своїй сліпоті ти забув про Присутність Мою.
Вічна, незмірна, велика і піднесена Істина,
Але той, хто шукає підійде до неї легко і оволодіє нею.

321. Споглядайте природу, коли перебуваєте в ній.
Почуйте явище сили творення в кожному звуку пустелі.
Учитель стоїть за кожним проявом вашого духу.
У Його променях знайдете ви радість творчості.
Діти, не шкодуйте часу в пошуках Істини.
Великі мудреці знаходили її в напруженому шуканні.
Вірте в сили свої і знайте, що ви обрані Ним, вашим Отцем у дусі.
Якщо в мить слабкості ви похитнетесь на шляху – протягніть руку, і допомога прийде.

1.322. Скажу тим, що стукаються: на шляху вашому може зустрітися духовності повен сосуд, зумійте розпізнати його.
Якщо пізнаєте, прагніть підійти як можна ближче.
Пам'ятайте: духовність, як полум'я, спалахує, як дивний магніт, наближає до себе.
І тому щастя суджене не відхиліть.
Можемо Покликати, але цей зов не Повторюємо знову.

Треба мати відкритий шлях.
Говорю всім, хто пригнічений тіснотою рукотворних підвалів:
Прийдіть ті, що чекають радості, – свято готове.
Я сказав.

323. Думайте про зірки, які завжди посилають своє світло людству.
Будьте як зірки, віддаючи вашу любов, мудрість і знання іншим.
Тільки віддавши все, ми отримуємо.
У Ім'я Моє ви працюєте – не забувайте про це.
Пам'ятайте про це особливо.
Повсюди несіть Моє світло з собою.
Що користі в агенті, що ховається за непрохідними стінами?
Учитель з вами, і ви будьте в гармонії з тими, що йдуть за вами.
Гармонія, гармонія, гармонія.
Не жалкуй про шлях; забудь гордість мирську і будь відкритий для Нового.
Розумійте!

324. Я говорю вам: нехай полум'я серця вашого палає вогнем співчуття.
У співчутті закладена велика перлина Таємного Знання.
Усі Бодхісатви, усі святі, усі подвижники прямували цим шляхом.
Пам'ятайте сказання про сім Врат.
Терновий шлях не для всіх повний тернів.
Є душі, яким і терновий вінець кращий за вінець царський,
І грубий одяг кращий за пурпур імператорів.

325. У лісі шукайте Моїх вказівок,
У горах слухайте Мій поклик,
У дзюрчанні струмка слухайте Моє шептання.
Та хіба це людське шептання?
Ні, це рокіт океану або ж це гуркіт грому у вершинах.

Я тебе запитую, де твоя праща вражати ворога?
Будь готовий до бою.
Я за тобою.

326.Треба пам'ятати про іскру сили Нашої, пробудить вона мертвого.
Але як світляк втрачає поступово світоч, так легко загасити іскру Нашу.

327. Пам'ятайте про бадьорість передсвітанкової години.
Холод ранку – чудовий напій для вашої істоти.
Поспішайте користуватися ним.
О, розквіт цвіту Лотоса!
Мрія снів обраних, перлина о семи кінцях!
У Тобі приховано розуміння світу.
У Тобі народжується прагнення до пізнання Тайн.
Сокровенне сховище Тайн.
Подавець живої води.
Великий цілитель світу.
Душа, безсонна над страхами мирськими.
У Твоєму сяйві купається твій вірний слуга,
Що обрав Тебе своїм надбанням.
О, Владико Премудрості Врат Небесних!
Престол Свій споруди на Найвищих Вершинах,
Звідти Тобі видніше тривога людських сердець.
О, Владико, наречений Співчуттям!
Узри своїх синів у темряві людській.
Темрява, темрява, темрява.
Світло, світло, світло.
Без темряви не було б сяйва світла,
Бо тільки в темряві світло видно.
Де знаходиться Він, Владика, немає ні світла, ні темряви – все Єдино.
Це Таємниця з Таємниць, Сокровенне з Сокровенного.
Не зрозуміле людьми, Воно залишається ясним.
Зрозуміле людським розумом, Воно втрачає свою прозорість.
Такий закон.
Ідіть за прапором бою.

328. Через пустелі, океани і гори переноситеся в єдиному подиху.
І ось стоїмо віч-на-віч.
Не існує простору.
Зник час, явилася міць знання.

Чи легко на крилах нестися?
Скажу: легко тим, хто чує крила.
Але не літати тим, хто спіткав солодкість землі.
Куди їм летіти від свого кумира?
Так на ділі осягнете нікчемність бажань землі.
Просто, бо все просто.

Несіться помислами, несіться твердженням, несіться любов'ю.
Почуття пізнає радість польоту.
Знову пучина життя залишиться під ногами.
І диво тріумфуючих барв заблищить у зірок Південного Хреста.
Все доступно.

329. Навіщо страждати в умертвінні плоті?
Навіщо знищувати дане вам Творцем?
Шукайте Нових шляхів!
О Ти, Творець Світу.
Ти – Вершина Небесна.
Слава із Слав.
Високе Непроявлене у Початку,
Проявлене у Кінці.
Так – так – так.
Що Кінець, що Початок?

Пізнаєте ваше устремління.
Стукайте у двері – замок не зачинено,
І Господар чекає вас усередині будинку.
Не куштуйте страв зі столу Господаря,
Але слухайте Слова Його.

330. Можеш віддати твоє найдорожче, і не помітять того.
Але не шкодуй.
Подорожній, ти повинен віддати твої речі, що заважають тобі.
І чим більше віддаси, тим легше тобі буде продовжувати шлях твій.
Дякуй тим, хто взяв у тебе.
Вони допоможуть. Вони про тебе потурбувалися.
Бо той, хто йде легко, вільно досягає вершину.
І ви навчитеся доходити до вершини.
І тому дякуєте невдячним.
Я сказав. Я послав вам Благо.

331. Працюйте. Шлях відкритий для праці.
У ваших руках найбільші можливості.
Мій вінець та буде з вами, бо Я дав вінець.

Знайте, що плати очікувати не можна –
Плата не для вас.
Ви, діючі, повинні йти по вашому шляху сміливо,
Не думаючи про небезпеку або радість завтрашнього дня.
Пам'ятайте, що Я вам сказав.
Не куштуйте страв зі столу Господаря, навіть якщо вам Він запропонує їх.
Беріть тільки те, що дано в ім'я блага справи вашої.
Плата йде, але очікування не дають результатів.
Хіба Христос, розп'ятий, думав про спасіння Своєї Душі?
Навіть у малій мірі намагайтеся уподібнитися Йому.
Співчуття, співчуття, співчуття!
Закликаємо, звертаємося до вас вже багато разів – будьте такими.

332. Коли крізь лахміття ваших випадкових оболонок виблискують форми духу –
Чи не чуєте ви міць і радість?
І чи не зливаються усі сутності ваші в одній радості праці духу вашого?
І тоді Я близько від вас.
І тоді ваше вухо чує шелест кроків Моїх.

333. Ти, що маєш вухо.
Ти, що маєш око відкрите.
Ти, що пізнав Мене.
Благо тобі.

Ім'я Моє – талісман тобі кований.
І та будуть глибини небес тобі благодатні.
Благо тобі.
Зверни погляд, подібно до сокола, в далечінь.
Через красу підійдете.
Зрозумійте та запам'ятайте.
Вам Доручив сказати – Краса.

Ти сказала – любов.
Той сказав – діяння,
Ви сказали – краса.
Якщо хочете відкрити Врата, прикладіть цей знак Мій.
Я сказав – Краса.
І в бою, і в перемозі Я сказав – Краса.
І невдача покрилася красою.
І гори зацвіли красою.
А ви квіти допустіть, їх допустіть – дітей.
І схиліться перед Тим, Хто приніс її – Красу Великого Світу.
Зрозумійте: немає речей, немає рішення, немає гордості, немає покаяння, є вона – Краса.
І заповідаю вам:
Бережіть і покажіть і затвердіть її – Красу.
В ній шлях ваш.
І нею зустріну тих, хто дійде до Мене.
А вони вже йдуть.

334. Ваша радість – Наша радість.
Коли чарівна квітка ласки на землі розквітає,
Тоді нова зірка запалюється у Безмежності.
Незлічені зірки.
Міст молока щастя зв'язав усі світи.
Владика, птах щастя хоче співати на моєму вікні.
Я не зрозумію його слів,
Але я буду дерзкий.
У час ранку я зрозумію одне слово.
І серце моє заспіває: виправданий, виправданий, виправданий.
Невже за одне слово, за ласку я можу бути виправданий Тобою,
Хто зіткав тканину вічного світу і блиску?

Син Мій, ласка – частина правди.
А правда в прекрасній і благій .......
Зрозумій це, син Мій, в годину опівночі.
Я вранці до тебе постукаю.

Ще один день, і росте квітка ваша.
І просто ви вимовляєте слова будови Храму.
Я бачу посмішку, і Я чую сміх навіть.
Благо, якщо побудуєте, якщо складете камені, сміхом зв'язавши їх.
Радість світам.
Я сказав.

335. Подорожні, навіщо прямуєте вашим шляхом?
Де ваша мета?
Та хіба мета у вас взагалі є?
Наша мета там, де водний шлях переходить у шлях хмар, де ліси здаються тільки каймою.
Чи не відпочинете, подорожні, край дороги?
Чи не спробуєте ви води чистого джерела?
Ні, нам треба досягти мети.
Сутінок вже огорнув далекі скелі
І соловей проспівав свою пісню у ближньому лісі.
Нам треба вперед.
Ідіть, подорожні, свіжість вечора дасть вам прохолоду в дорозі.
Ідуть подорожні. Ближче стає мета.
Хмарний шлях скупчився градом.
Але шлях ще далекий, і сутінок стає густішим.
Самотні подорожні – дивіться вперед.
А по дорозі йшов Незнайомець.
Хай буде милостивий Владико вам!
Я сказав.

336. Водоспади і трави, птахи і вітер співають мені.
І в русі моєму народжується гімн.
Я йду легко...
Але коли замовкає вітер і відлітають птахи і никнуть трави, що мені робити, Владико?
Поглянь на Мене.
Коли гори народжують вершини і прірви спрямовують на мене нові хребти гір,
Коли я пройшов усі пустелі, і коли я зійшов на усі гори, що побачу, Владико?
Побачиш Мене.

Ланцюги щастя і ланцюги раба.
Раб волочить ланцюг, і дзвенять сміхом ланки щастя.
Як відрізню, Владико, ланцюги?
На чуйне вухо.

337. Хто з Нами, має іноді годину боротьби, але знає: він завжди переможець.
Зверніть увагу на тих, що звуть, як красиво!
Вони не тільки чують красу, але й хочуть поділитися нею.
Поділитися – запорука перемоги!
І слова, що відкривають – прості.
Але мало хто прикладає їх до затворів.

Чуємо свято праці.
У полум'я очищення кидаєте забобони і перепони речей.
Яке блискуче вогнище на скелі шлях освітлює!
Устремління відкриває нові шляхи.

338. Чий стук чую Я?
Це ти, утікач!
Ось Я скажу тобі:
Ти біг від Мене так дбайливо,
Як будував раніше Мої будинки.
Ти намагався сховатися у святилищах храмів,
Ти ховався за східцями тронів,
Ти, змінивши лик, укривався завісою наметів.
Ти хотів розчинитися в звуках флейти і струн.
Куди ж втік ти?
Ось стоїш переді Мною,
Але Я говорю: ти прийшов до Мене.
Ти знайшов двері Мої.
Ти пізнав, наскільки безсвітним став розум і як пішла твоя радість.
Ти пізнав, як той, хто стукає буде допущений і допущений буде виправданий.
І ти знайшов кращі двері і звернувся, не бачачи кінця втечі.
І прийму Я того, хто стукає, і скажу йому:
Я зберіг твою радість,
Бери свій сосуд і працюй.

339. Радість! Немає години щастя теперішнього.
Є година щастя минулого, і є година щастя майбутнього.
Година минулого віддаляє.
Година майбутнього наближає.
І Я дав вам години щастя майбутнього.
Радість! Ніщо з того, що віддаляє, не пристойне вам.
Живіть годиною щастя майбутнього.
Радість!

340. Вчіться щит охороняти.
Пробу потрібно мати – намагатися винахідливо досягати.
Нове важке, старе непридатне.
Хмари нехай не заслонять гір.
Ні самовиправдання, ні ухильність не допоможуть.
Тільки праця, що творить, веде до перемоги.
Працю зрозумійте широко.
Пурга сліпить очі, але дух не засинає.

341. Дух бережіть.
Відданість доказують дією.

342. Де ж молитва?
Де мантрам, де заклинання і звернення?
Я скажу мою молитву, і скажу її як перед лицем сонця.
Якщо очам моїм нестерпне світло всесвіту, я їх закрию.
І, наповнений іскрами сяяння, я все ж скажу:
Ось я знаю шлях мій, ось я звернувся до нього усією свідомістю моєю.
І, відкинувши ворогів і поховавши речі, я йду до Тебе.
Моє слово до Тебе і є молитва моя.
Говорю і вдень, і за верстатом роботи, і за нічним дозором, коли очі не відрізняють більше межі землі і неба.
Стільки приготувань, стільки думок і стоянь, щоб сказати Тобі одно моє слово:
Я люблю Тебе, Господи.
Уся молитва моя.
Так довго готувався до неї, так чекав я мого мантрама, але він теж короткий: Не відвернися, Господи!
Не маю додати до цього слова.
І тепер заклинання:
Господи, Ти не підеш від мене, я знайду Тебе, бо знаю всі доми Твої, Ти – в усьому!
Пробач, Господи, не складна молитва моя,
Короткий мантрам мій, і настирне моє заклинання.
Але якщо мені не піти від Тебе, то і Ти не сховаєшся від ока мого.
І вухо моє чує крок Твій.
І у роті Твій Божественний смак,
Бо Ти – моя їжа.
Чи встигну заклясти Тебе, Господи?
Не думаю, що молитва моя угодна і що мантрам дійде до Тебе.
Але я утримаю в руках моїх одяг Твій.
Ах, Господи, я буду дерзкий,
І дерзновенністю викраду океан щастя, бо хочу.

Так сказав: творіть, зрозумійте та очистіть двері.
Вони можуть штовхнути вас, але пройдіть з посмішкою.
Той, хто знає, той іде і приходить.

343. Вони похваляються отриманням Наших повчань, але не поступилися жодною звичкою.
Кроки їх сповнені сумнівів, і слова їх насичені зрадою.
Купаються в домашній калюжі і приймають її за океан.

Особливо остерігайтеся зради.

344. Нові проявлять себе у дії,
Являть щит краси і, повні любові, відкриють двері тим, хто стукає.
Паде земля з-під ніг сліпого, і перекинеться глухий.
Шлю вам живу воду промити очі і вуха.
І диво втілиться, і явиться міст краси в Нову дорогу.
Я сказав.

Господи, як же тут мізерна одежа моя!
І куди завела мене боязливість?
Але в похмурий день, коли потемніє сонце і зачинять люди двері будинків своїх, вийду один я і, сповнений сміливості, дійду до Врат селищ Твоїх, і візьму я кільце від затвора, і стукатиму їм, доки не підніметься до Врат Твій світлий Страж.
І скажу я: ось прийшов, ось не піду я, бо мені нікуди йти.
І якщо Страж усім сяйвом своїм заступить Врата Твої, не піду, Господи, і дочекаюся Праведного, і за ним пройду у Врата, бо проходять Праведні. І за ним, тобою обраним, я пройду у Світло селищ Твоїх.
Виголосимо, Господи, сурмою на бій. Моя труба і мій ріг малі, але я і усі зі мною теж засурмлять.

345. У стародавніх культах завжди залишалися ознаки духовних навчань.
Навіть старий хоровод зберіг начало духовності.
В середині кола поміщалася обрана, рідше – обраний.
Навколо неї йшли ритуальні рухи і хор.
Серединна обрана залишалася ніби у бездіяльності.
Але всі рухи та звернення робилися як би до неї.
І вона несла на собі сенс вираження всіх устремлінь.
Так само і у вченні Духу.
Учень отримує осяяння радості.
Отримує безодню шукань.
Отримує лід самотності.
І потім повинен пройти тягар осереддя.
Як би один, як би безмовний,
Як би без допомоги,
Він несе на собі тягар усіх.
І так само покійний, як у льоду самотності,
Він чекає і з готовністю приймає тягар звернень.
Як би основа будівлі, мовчазно він дає оточити себе.
І подесятеряє руки свої,
І множить серце своє,
І має вирости духом
На всіх, хто звернувся.
Але не боїться він.
І знає, що його час настає.
І ті, хто стукає, і лякає, і обтяжує, вони повинні прийти.
І він має зустріти їх.
І тимчасово він оточений ними, і закритий вихід його.
Але немає вічного випробування.
Але близька можливість найближчого шляху.
Такий тягар осереддя.
І благо, якщо тягнуться до вас руки друзів.
Якщо хоровод сплітається з добрих бажань.

346. Не шукай опівдні вечора.
За плугом, орач, не скажи молитву відпочинку.

347. Про любов Можу сказати: у чистих душ вона прагне вгору, а співчуття – вниз.
Можна любити Бога, треба представити Його дивовижним мучеником за творчі думки на благо Світу.
Можна довірливо і навіть зухвало стукатися до Його храмів.
І якщо стук свідомий, то у відповідь отримуєте нові сили, хоча і не відразу усвідомлені.

348. Багато нерозуміння в океані людському.
Дух знає, але треба проявити над вогнем ті знаки.
Вогонь дії життя ростить крила духу.
В глибині моря сіль, але тільки робота течії проявляє її.
Як яйце солов'я несе ембріон співака, але пісня зазвучить після дії життя.
Щасливі співаки, звучіть на Славу Посмішки Творця.

Немає ні малих, ні великих.
Почуття, що кидається в простір, як бумеранг, повертається до джерела.

349. Новим вір!
Учитель силу має щит підняти до явища щастя.
Учитель чує руку, про що допомогу просить.
Учитель допомогти готовий.
Учитель може явити нових.
Учитель може послати вчення.
Учитель вважає сміливість подвигом.
Учитель являє силу вірним.

350. Учили про героїв давнини, – чому на зміні рас не заблищить знову подвиг?
Щит Нашого Братства готовий покрити шукання світла.
Явища найкращі ваші, як зерна, зігріті Нами.
Щасливі шляхи краси, нужда світу має бути вгамована.
Чудо Нового життя прикрите лахміттям, але воно живе.
Не бійтеся накипу життів, – коли котел кипить, пил кружляє вгорі.
На шляху подвигу немає страху,
Але вогонь серця освітлює шлях правди.
Правда Вічності – в красі духу.
Дух знає, де краса.

351. Печаль мине новий хоровод людства.
Посміхаючись, дитя зніме меч бою.
Ікону підніме народ.
Іду пустелею, Несу чашу, щитом покриту.

Чому пил на жертовному місці?
Не гра, не забава, де створюється Храм.
Не ревнощі, не шукання там, де віддана влада краси.
Підніміть сміття.
Вважаю, шкода не повинна укриватися в щілинах.
Чашу укрийте.

352. Пил легко знімете, якщо поспішите.
Ніщо запущене не повинно залишатися.

353. КНИГА ПРО ЖЕРТВУ

Якою силою утвердитеся?
Як досягнете виконання Нашої справи?
Владою, Нами даною.
Чи Мені говорити про владу?
Коли усе безглузде і коли усе марнославне до влади прагне.
Але Я говорю і стверджую.
Але Наша влада інша:
Наша Влада – Жертва!

Поясню небагатьма словами.
Коли Курновуу Правитель
Створював Золоті Врата,
Він прагнув до храму,
Але все ж таки доніс свою жертву.

Коли Соломон шукав владу краси,
Коли символом Суламіфі був показаний
Символ нелюдської правди,
Він все ж таки залишився царем
І доніс свою жертву.

Коли духовний учитель Тібету Аллал-Мінг
Прагнув у гори, де вперше з'явився йому Бог,
Він все-таки залишився в долині
І прийняв чашу.

Коли шейх Россул ібн Рагім
Прагнув передати владу синові,
Він все ж почув Голос
І віддав усе, щоб дійти.

Коли учитель Оріген віддавав
І тілесне, і духовне, аби
Навчити їх останній повіді Христа,
Він все ж зберіг тяготу Учительства.

Коли Сергій із Радонеги ухилився
Від престолу Митрополита,
Коли Він прагнув говорити зі звірами,
Він все ж залишився будувати оселі Гуртожитків,
І Він зберіг біля себе учнів.

Коли Акбар, названий Великим,
Складав каміння єднання церкви,
Душа Його прагнула під дерево мудрості,
Де сходило Йому просвітлення,
Але Він все ж таки залишився на сходах трону.

Знаючи, що є подвиг,
Знаючи, що є влада-жертва,
Якщо, стверджуючи завоювання, вимовите:
– Господи, та мине мене чаша ця! –
Значить, ви вже маєте право творити,
І дух ваш вже незламний.

Запам'ятайте цю книгу про жертву,
Бо вона дає вам врата до завершення і готовності.

А будучи готовими, ви знаєте все,
Бо вам усе буде відкрито і принесено, і розказано.
Але тільки відкрийте вуха і запам'ятайте.

А головне, читайте і повторюйте,
Бо часто оболонка ваша затемнює знання духу.

І дивлячись на суджену пожежу,
Ви скажете: ось чому вчора я виніс речі мої.
І дивлячись на блискавку, ви преклоните голову, шануючи Веління Бога.

Я сказав і заповідав, – зберігайте.

354. Любов'ю запалите світло краси і дією явите світу спасіння духу.

355. Так і буває, коли дух усвідомлює служіння:
Нові крила ростуть, і навколо повітря співає вночі.
Шлях світла являється враженому погляду,
І рішення розуму зводить східці храму Єдиної Правди.

Поліпшіть мізки, продуйте вуха, вуста промийте,
Самі будете свідками безумства свого.

356. Учіть Моєму шляху.
Нехай вони пройдуть розуміння природи людської,
Зрозуміють природу Служіння,
Зрозуміють радість прекрасного,
Зрозуміють те просте, що перетворює життя на диво.
Щит Наш невидимий, але вночі чуєте затвердження денних шепотів.
У Нас не було складнішого часу, як ця зміна рас.
Потрібно розподіляти сили; поганий хімік, який замість краплі переверне відро.
Так – незрима битва ніколи не була така велика.
Тепер же до неї залучена уся орбіта земна.
Не беріть легко смуту світу.
Сили так напружені, що злива знаків ллється на землю.
Коли завтра скажу книгу про радість,
Не забудьте про кліки битви!

357. КНИГА ПРО РАДІСТЬ

Чи може стояти дерево міцно?
Може, може, може,
Якщо корені лежать глибоко під землею і невидимі.

Я сказав вам про красу,
Я сказав про любов,
Я сказав про дію.

Я сказав про відданість,
Я сказав про готовність і про співчуття.

Я показав вам вікно бою.
Я показав значення відважності,
І, нарешті, Я призвав вас до Великого Служіння.

Але де ж одяг, щоб в ньому зійти на східці Храму?
Де ж тканина гідна,
Щоб прикрити наготу та тінь тіл наших?
Але в усьому світі трепече тканина Живоначалія.
В усьому світі живе Вбрання Гідне.
І трепече, і б'ється, і звучить Радість!

У цьому одязі і зійдете на східці.
Цим одягом ви прикриєте тіло.

Вони розривають тканину Бога.
Вони сміються над клаптями її.
Але дочка світу і Мати Всесвіту з'єднають шматки тканини.

І готовими ви підійдете, щоб отримати вбрання ваше.

Бо де ж влада і де жертва, якщо немає радості?
І де, воно, співчуття, і вона, відданість?
І де вона, любов до творіння,
Якщо плечі не прикрашені тканиною Матері Світу?

І коли ви будуватимете Храм Краси
І на підходах до нього розкинете сад Радості,
То назвіть сад цей Моїм Ім'ям, бо
Я сказав вам:
– Радійте, діти!
І перейшовши межі влади і жертви,
Вдягнувшись у сяйво радості,
Ми скажемо в день наступний про молитву.
Ця книга про молитву і подвиг укладе перше троєкнижжя.

Радійте, радійте, радійте!

І скажіть їм:
Ми знаємо бій,
І тому радість у нас.
І ми знаємо Служіння,
І тому радісні обличчя наші.

Шлю радість і благо, і правду, бо тут усе.

358. Треба уявити проти руйнівників силу творення.
Умійте призвати нових на будування.
Отже, працюйте на об'єднання.
Наблизилися Дні Мороку.
Повістую вам: щит зберігайте і явіть надію, бо вже показав Мій знак.
Щастя прийшло, чую, не розплескайте.
І крила несуть над світом щастя явища Наших рішень.
Дивіться явища.
Щит Мій міцний.

359. Ми несемо утвердження заповітів пророків.
Чистими сходами ведемо, і ніхто не пошкодує, що він наблизився до нової раси.
Перша умова раси – нести дух в життя.
І осколки, накопичені віками, стануть на місце.
Промінь розуміння прекрасного життя блисне просто.
Дух новим польотом облетить світ.
Хоч і важкий, але ще не бувалий час.
Хмари навкруги, але Мій промінь з вами.

360. КНИГА ПРО МОЛИТВУ

Воїн, невже зі списом і з мечем ти вступиш у святилище Храму?
Друг, я вийшов на подвиг, як же покину зброю мою?
Воїн, Я збережу твій обладунок на сходах притвору.
Друг, я прийшов посвятити моє надбання, як же залишу його?

Отець, спопели мою руку, якщо вона піднялася за неправе діло.
Отець, спопели мозок мій, якщо він зміїться брехливими думками.
Отець, вразь усе моє явище, якщо воно до зла прямує.
Сину Мій, не уражу руку твою.
Сину Мій, залишу твій мозок, якщо ти в подвигу.
Але, серед досягнень, залиш час для мовчання духу.
У цей час Я торкнуся твоєї сутності.
Крупиця Великого Мовчання веде до пізнання Служіння.

Отець, відтепер я скорочу мої співи,
І відкину довжини славослів'я.
У подвигу буде молитва моя,
І почну її мовчанням.

Брати, в усіх ваших началах запам'ятайте час мовчання.
В цей час вас торкається вісник Указу.
І зрозумівши молитву і подвиг,
Осяяні красою, міцно тримаючи владу-жертву, ви дійдете до Храму.

Кінець троєкнижжю.

361. Переведу в життя відчуття ваше, і тому помічайте те, що відбувається біля вас.
Треба вміти відрізняти випадок від вказівки.
Нові можливості ростуть на розумінні проявленого.
Так зводиться будова, не втрачаючи даних каменів.
Не надія, але справа веде будівників.
І співзвуччя камертона перемагає хрипоту людської немочі.

362. Над зорею розкинемо Наші прапори.
Щити Сходу осяємо світлом Священного Союзу.
Явимо прапори, щитом Нашим покриті.
І Глас покриє справи кожного дня.
Хочемо сказати про великі справи.
Не закрийтеся хмарою пилу кожного дня.

363. Чистий дух привертає годину поклоніння і збирає частини розгублених духовних крупинок.
Допомога Наша – око відає, і вухо чує, і розум розуміє.

Не скоро від пилу відроджується принижений дух.
Треба подати руку всім, хто тоне, і полум'я посмішки не вичерпається, бо воно зігріте Божим теплом.

364. Так – так – так.
Я призвав вас.
Я назвав вас своїми.
І на поясі дзвенять ключі від дверей довіри.
Багато людей підходило до цих дверей!
І навіть пробували ключ повернути,
Але не знали, як двері відчинити.
І прогаяне не повторюється.

Коли підійдете до затвора,
Не звіть старих перехожих.
Не окликайте тих, хто знову надав невігластво.
Вам на кожному перехресті приготовані нові.
І кожен камінь будови несе Мій знак вам.

І коли зійдете і приступите до вежі,
Виміряйте її основу і окресліть скелю під нею,
Бо з цієї вежі побачите далечінь ви, будівники!

Я говорю коротко, щоб вивчили,
І запам'ятали, запам'ятали, запам'ятали сказане вам Мною.
Я сказав.

365. Таємниця відкривається у безпеці.
Не треба руйнувати людей громадою довіри.
Часто важкість поклажі являє лише вид спини.

366. Підходячи до гори, ви бачите хаос каміння і вістря скель,
Потім підуть схили круч.
За ними почнуться гірські галявини, які живляться снігами,
Але за вершиною снігу ви дізнаєтесь сяйво далечіні.
Ви проходите коридором життя,
І підіймаєте пил від кроків ваших.
Скільки поклажі, скільки зречень, скільки боязкості!
Де ж він залишився, скарб Світу?

Але якщо ви несете з собою простий коштовний камінь або найкращу перлину, чи забудете про них?
Ні, ви притримаєте їх дбайливо.
Оглянете вмістилища і зміцните застібки,
Бо несете скарб землі!
Яка бережливість!!
Запитаєте: як же серед поштовхів згадати скарб Світу?
Я посміхнуся і скажу: це просто.
Візьміть на морському березі камінчик, згладжений хвилями,
І з думкою про скарб Світу несіть з собою!

І коли вас штовхнуть і покриють пилом ваш одяг,
Тоді ви візьмете в руку обраний камінь,
І не забудете скарб Світу, який
Я вам донести заповідав.
Пам'ятайте, пам'ятайте, пам'ятайте.
Я сказав.

367. Пастухи отримували одкровення.
Царі шукали.
Книжники упиралися.
Керманичі устрашалися.
Голос Бога покриває все за наявності духовності.

368. Пульс являє синтез вібрацій.
Кожен організм, до Всесвіту включно, має свій пульс.
Чуйний апарат приведеться в дію навіть пульсом людини.
Пульс атомів створює сукупність енергії, що легко укладається у формулу.
Запам'ятати її ще не дано, бо вона поведе лише до руйнування.

Потому говорю про пил, він проникає глибоко і служить рукавичкою руці ворога.
Люди залишають за собою теплі, сірі рукавички для чорного гостя.

369. Крик землі вражає зростання духу.
Але ви через терпіння Врата йдіть.
Але ви через розуміння Служіння Врата вступіть.
І, головне, пам'ятаєте Лотос довіри і вдень і вночі.

370. Прочитайте і порахуйте, скільки разів навіть Христос віддалявся у пустелю.
Навіть Його Дух потребував прани.
Слідкуйте – явища кожного дня сповнені глибокого значення.

371. Слухайте!
Бо хочу, щоб ви могли підійти до Мене радісними і світлими в день Великого Мороку!

Правда.

Я довірив вам багато що.
Я дав вам терміни і застереження.
Я дав вам можливість перемоги.
І відкрив вам Таємниці Наших рішень.
Ви можете перемогти і просвітитись,
Але дайте Мені дар ваш.

Якщо у кого є страх,
Дай Мені страх.

Якщо у кого є сумнів,
Дай Мені сумнів.

Якщо у кого є гнів,
Дай Мені гнів.

А якщо дасте жменю малих речей,
Я прийму і ці запорошені іграшки,
І переллю їх у Моїй вежі.

Правда, якщо побажаєте знову використати в житті ваш дар,
Не забудьте, чого гідний той, хто віднімає одного разу подароване.

Отже, Я прийняв і страх, і сумнів, і гнів, – це Мені.
А вам – шлях до Світла, бо Хочу, щоб могли підійти до Мене радісними і світлими в день Великого Мороку перед Сходом.

372. Знаю тебе, що шкребеться у двері,
Ти сподіваєшся на плечах гостя проникнути в Мій дім.
Знаю тебе!

Ти став вишуканим і винахідливим, навіть винахідливішим за багатьох Моїх.
Ти прикріпив застібки
І влаштував одяг.

Ти навіть вивчив усі слова Мої.
Чую: навіть повторюєш радість.

Але тут Я зупиню тебе.
Ти не наважишся сказати: радість любові.
Твоя радість – радість ненависті.

Але за ненавистю колишеться потворна тінь сумніву.
І не годиться для щита сумнів.

Я прийму в щит Мій усі твої стріли.

Але якщо будеш упиратися,
Я пошлю тобі з посмішкою тільки одну.

373. Правда рветься з волань тіла.
Вершник поганяє коня, але крила несуть швидше.

374. Чому погублена земля?
Чому зруйнованим бути храму?
Отця гнів пройде.
Строки птах ранковий співати готовий.
Пророцтво днів виконується,
І розлиті чаші Архангелів.
Святиться ім'я Господнє!
Народ піднесеться духом.
Сутність дива проста:
Любов – диво, краса – диво.

375. Коли хмари заволочуть усе небо
І блискавки б'ють навкруги,
Чи не краще
Залишитися за стінами будинку?

Якщо злива проникне через ставні,
Все ж не буде небезпечно.

Якщо ви будете знати:
Є досвід дії,
Є досвід мовчання.

Коли Я кажу: дійте, –
Знайдіть усю винахідливість діяння.

Коли Я кажу: мовчіть, –
Знайдіть усю винахідливість мовчання!

І якщо довгий досвід дії, то короткий досвід мовчання.

І тому дійте мовчанням.
Але якщо захочете все ж проявити силу дії, покличте дітей!

І діючи з дітьми,
Не втягнетесь у поставлені тенета.

І короткий час,
І ви знаєте строки.
Я сказав.

376. Найкращі ліки, найкраща зброя - ваша свідомість Нашої турботи.
Стверджуючись у союзі з Нами, пройдете непереможно.
Являючи лик подвигу, ростете гігантам подібно.

Ті жахаються руйнування, ті радіють йому,
Але для вас кожна стіна, що впала, лише шлях до Світла.

377. Я покажу щит Мій тим, хто йде.
Покажу тим, хто вразить явище себелюбства.
Покажу тим, хто в урочний час пильнує.
Покажу тим, хто чує шлях Служіння.
Покажу тим, хто намет свій покриє Моїм Ім'ям.
Покажу тим, хто щит свій несе прямо.
Я вам явив Волю – не переступіть!
Я вас веду – не ухиліться і не роздеріть тканину подвигу!

378. Можна дивитися лише в майбутнє.
Поки що треба звернутися лише до дітей.
Лише в них законний початок справи.
Являючи шлях новий, лише в дітях знайдете силу довірливості.

379. Серед уражень проходить серце світанку.
Помисли, розум, і розкинь сіті.
Послухай повеління немовчне!
Диво не відібрати і не вигнати покликаних з їхнього дому.
І ти, хто знає течію Світил, поступися дорогою своєю,
Бо знаю тебе, сіяча хитання думки.
Тобі кажу, видали свою зухвалість!

380. Завжди краще залишити рішення на ранок.
Ранок насичений праною.
Після заходу сонця шкідливо напружуватися.
Віддачі вечір час,
Ранок – час пізнання.

381. Хто сказав, що треба віддавати безумно?
Безумство так і залишиться.

Один думає: ось я вже віддав.
Другий думає: я віддав і наблизився.
Третій думає: я віддав і вже заслужив.

Але всі їхні дари в безодні.
Ми не можемо віддати чуже майно.
Ми віддати не можемо, що отримали на зберігання.

Якщо віддасте другу зберігати майно
І запитаєте назад після повернення,
Що відчує друг?

Радість, що йому вдалося віддати збережене.
Тому радійте і моліться:
Господи, Ти дав мені Твою Благодать на зберігання,
Ти навчив зберегти Її.
Навчи тепер, як повернути збережене
За Гласом Твоїм, Мій Владико!

Радійте – Я бережу.

382. Як слони ліс переходять,
Сокрушаючи кущі й розсуваючи дерева,
Так ідіть у Великому Служінні.

Тому вмійте боротися.

Багато хто покликаний до пізнання,
Але не багатьом відкриті таємниці рішень Наших.

Тому вмійте боротися.

Ви побачите, як ображають щит Мій.
Ви дізнаєтеся, як підміняють Мої скарби.
І ви піднімете меч ваш.

Тому вмійте боротися.

Головне, остерігайтеся зради і легковажності.
З легковажності народжується зрада.

384. Рука Моя лише над твердими.
Слабкість і легковажність породжують зраду.
Зраду судимо не причинами, а наслідками.
Вільний кожен, але суд несе за справами.
Жорстокістю не стукають до Посвячення.
Треба щастя стверджувати працею.

Час наближається, коли заповідь здійсниться.
Час вирішений, у ньому світу явить щит Укладення.
Підтвердження година нічна і розуміння день радість несуть.
Посланий час розуміння сувою.
Посланий час свідчення.

Явив крило Архангела,
На ньому напис миру.
Сили небесні з Нами свідчать.
Суджено мовам пізнати Нове Слово любові.

385. О, час подумати про Новий Світ.
Повчання Моє відкриває двері дії.
Божевільно снують люди, які не знають майбутнього.
Приречені натовпи прямують до знищення.
Чуття їх несе до прірви.
Подивіться устремління безумців.
Нові злочини відкривають пащу.
Явища явні не турбують мозок недоумкуватих.
Порожній час для дурних,
Тяжкий для тих, хто розпізнає світло.

386. Прошу загострити волю, допомагає польоту стріл.
Воля є тятива лука свідомості.
Чую хмару над Європою –
Безодня явила пащу.

387. Потрібно зрозуміти час – не можна являти звичайний лик, коли гори стрясаються.

388. Навіть камені, що дзвенять під ногою, досліджуйте,
Бо й на них можуть бути сліди Мого приходу.

Ті, хто чекає, хто чекає,
Навіть ви можете не признати час явлення.

Бо чекати не легко,
Але Я дам вам ознаки і полегшення.

Вночі Я не прийду.
І в години, коли промені сонця не торкаються землі вашої, дайте духу вашому спокійно відійти в Обитель Творця.
Також скажу, як треба чекати в години дня.
Не піснеспівом, не захопленням чекайте,
Але напружте працю вашу в Ім'я Моє.

Не за сном, не за їжею,
Але за працею Я виправдаю Моїх возлюблених.

Вранці, твердячи семислів'я,
Скажіть: допоможи нам не пройти повз працю Твою!

І повторюючи Ім'я Моє і утверджуючись у праці Моїй, ви дійдете до дня Мого.

Запам'ятайте і читайте Слова Мої.

У ці тяжкі дні працею виправдаєтеся і дією піднесетеся, і Моїм Іменем досягнете.
Я сказав.

389. Але не фабрика, а майстерня духу оновить світ.
І шпалери, що наклеєні людьми і замкнули пори життя, будуть змиті зливою грізної Благодаті.

390. Отже, ви в праці зустрінете Мене.
Але де ж ознаки праці?
Швидкість, рішучість і самовідданість.
Але швидко і рішуче можна дійти і до прірви.
А ваш шлях до вершин.
І тому ще додайте – і  мудро.

І візьміть за звичай вранці,
Починаючи день, запитати себе,
Що можете додати до роботи дорученої.
Щоб Ім'я Моє увійшло в усі справи ваші,
І увійшло не перешкодою, але утвердженням.
Не відволікаючи, не ускладнюючи, але входячи як частина ваших рішучих
думок.

І так, у праці мудро, і прийнявши щит Імені Мого, переможете все, що шкодить шляху сходження.
Це порада для негайного прийняття до справи.
Так само точно і просто Говорю: читайте і зрозумійте простіше Моє Вчення, не втрачаючи строки.
Рука моя з вами.

391. Пам'ятайте, як треба зберігати устав,
Особливо в дні потрясіння світу.
Рахуйте дні, коли цілими пройдете серед пожежі.
Руку Даю вам, Поведу неушкоджено,
Але розум проявіть і Руку не відкиньте.
Після Моїх вказівок самі зрозумієте розмір пожежі.
Ганебно не чути грань Нового Світу.
Ганебно волокти кінці мотузки повішеного.
Нове сонце пустіть у вікно.

392. Довго тягнеться хвіст непослуху.

393. Ні батьківщина, ні вчинки доблесті –
Вони йдуть, виявляючи злобу.
Звичаї чисті зметені вогнем.
Рука може тримати лише гармату.
Але навіщо обличчя Боже?
Йому личить Нова Краса.

394. Цілий пам'ятає те, що збулося, з вдячністю.
Сильний дивиться в майбутнє, піднявши меч.
Мудрий чує грядущу задачу.
Прекрасний духом тремтить співзвучністю Світу.
Шукайте підйоми і занурення духу в здриганні планет.
Світ єдиний співзвуччям духу.
Чудо сприйняття властиве всім розумним істотам.
Але знаючи ті струми, Ми не називаємо їх тиском, але шукаємо нову працю за межами впливу.
Вночі – місяць, вдень – сонце.
І навіть нерозумний влаштовує життя за цими світилами.
Неосяжний Світ, незліченні барви світла.
Занурений у співзвуччя дух співає пісню всіх сердець.
Тому радійте, якщо можете відчувати.
Позбавлений впливу дух, що спить.

395. Почитайте Начало.
У Братствах великих і малих усі дії передаються через старших.
Можуть бути повчання і натхнення, але дії йдуть з одного джерела.
Не чекайте на дари, але збирайте скарби.
Можу дати вам усі перли світу.
Але що зробите зі скарбом?
Для нього знайдете найзалізніше, найхолодніше, наймертвіше місце, і помре дар.

Але інакше буде, якщо під Моєю Рукою нанизаєте самі нитку перлів душ людських, і самі порівняєте розміри й цінність.

Шукайте нових – вони дані й спрямовані,
Але не відкиньте їх стук.

396. Потрібно цінувати кожну годину Моєї Справи.
Потрібно навпомацки знаходити двері Світла.

397. Потрібно Руку Ведучу вшановувати вчинками.
Можете збільшити міць свідомістю щита.
Підійшовши до роздоріжжя, лише нову тропу беріть.

Суд Мій готовий, але знайдіть усю винахідливість, щадіть витрату енергії.
Треба струмками поповнювати річку, але не смітити.
Хмари згущені, не треба ущільнювати їх.
Можете зрозуміти – істина проста,
Зумійте Вчителя слухати.

398. Головне, дійте не гнівом, а обуренням духу.
Вогонь гніву лише залишає дірки в тканині Світу.
Але якщо дієте обуренням духу, захищаючи Ім'я Господнє і силу Вчителя вашого,
то навіть удари будуть виправдані.
Тому розрізняйте в усьому вогонь гніву і очисне полум'я збурення духу.

399. Мудрість зростає не століттями, а годинами.
Коли країни зливаються миттєво,
Коли стіни в'язниць руйнуються, – будьте тверді.

400. Якби ви могли пригадати завзяття звільненого духу без злоби,
Ви б раділи, але не плакали!
Тяжкий від злоби дух не може піднятися,
Але звільнена доброта летить у сяйво Світла.

401. Посягати на радість духу можуть лише ті, хто носить камінь у серці.
Щастя крила дані лише піднесеним думкою.
Не треба натовпів і полків – можна  досягати єдиним польотом духу.
Явище єднання перемагає полчища.

402. Але ви пройдете тропою, бо служінням палаєте.
Посилаю вам явлення сили, бо довгий ваш шлях і багато каміння біля чужих воріт.
Але ви вже бачили колір променя Мого, і ви, ідучи зі Мною, вже перемагали Світила.
Єднання – велика сила.

403. Коли призначений великий шлях, треба обережно минути повороти.

404. Кожен у собі, кожен по-своєму, але все про дух – як донести Чашу.
Пам'ятайте, друзі, як Ми змінюємо місця і час життя.
Якщо працюєте для людства, треба міняти місця, бо щільно дихання людей.

405. Книга ваша дасть радість багатьом, але смуток навіть друкар принесе, бо незліченні прикрощі.

406. Бачення – тільки подробиця, світ телефоном не будується.

407. Бачити багаття злагоджених сердець, які виконали завдання Творця, – дивовижна свідомість.