Жінки, які нас надихають
"Вони палкі та натхненні, бо ними керує любов". Я спитала співробітників "350.org", які жінки надихали їх на діяльність у сфері кліматичних змін. Жінки з усього світу взяли на себе тягар вирішення проблем, пов'язаних з наслідками цих змін; крім того, важливо також пам'ятати, що вони лідери у пошуку та впровадженні екологічно раціональних рішень.
Далі наведені вражаючі відповіді нашої команди з усіх частин світу:
Меліна Лабоукан-Массімо (Melina Laboucan-Massimo)Учасниця "Ґрінпіс" у сфері збереження клімату та енергетики та активістка кампанії щодо бітумінозних пісків Альберти.
"Вона — дивовижна лідерка, що постійно перебуває в епіцентрі проблеми бітумінозних пісків та невтомно працює, щоб поєднати проблему зниклих та вбитих місцевих жінок із проблемами екологічних змін".
Ліді Накпіл (Lidy Nacpil)Організаторка кліматичного руху Філіппін і координаторка організації "Jubilee South" в Азії, а також віце-президент Філіппінської коаліції за звільнення від боргів. Крім того, вона бере участь у діяльності "350.org" і координує глобальну кампанію зі збереження клімату.
"У часи режиму Маркоса Ліді вже була студенткою-активісткою. Припускають, що її перший чоловік Лін Алехандро був вбитий у 1987 році злочинними військовослужбовцями. З того часу вона продовжує роботу, спрямовану на досягнення економічної та соціальної справедливості, і її вважають однією з провідних спеціалісток у цьому питанні".
Наомі Кляйн (Naomi Klein)Письменниця, журналістка, активістка.
Окрім того, що вона неймовірно розумна жінка, яка розповіла світові щиру правду, яку необхідно почути, у своїх інтерв'ю для преси вона постійно висвітлює важливу роль багатьох жінок, що знаходяться в епіцентрі боротьби за збереження клімату.
Кореті Тіюмалу (Koreti Tiumalu)Тихоокеанська координаторка "350.org".
"Ця жінка надихає мене постійно демонструвати свої найкращі якості. Вона опікувалась мною і показала дивовижні речі, що можуть справдитись, якщо щиро у них вірити. Вона сильна, хоробра і має добре серце, і саме це робить її жінкою, яка надихає".
Крістін Мілн (Christine Milne)Сенаторка Австралії та голова партійних зборів Австралійської партії зелених.
"Я не можу навіть уявити, що б ми робили в Австралії без її багаторічного опікування проблемами зміни клімату. Коли мова йде про політику, що стосується клімату, вона, без сумніву, одна з найбільш обізнаних людей в Австралії, а також вона неймовірно великодушна і добра, особливо з молоддю".
Амелія Телфорд (Amelia Telford), Марія Клаг (Maria Clague) та Лариса Болдуін (Larissa Baldwin)
Організаторки "SEED".
"SEED" – це дивовижний проект, який організували місцеві мешканці з усієї Австралії, щоб взяти участь у боротьбі за справедливе ставлення до проблем зміни клімату. Це складна робота, яку раніше по-справжньому ніхто не робив, але це дуже важливо для боротьби з кліматичними проблемами. Діяльність, якою вони займаються, життєво необхідна, і те, що її проводять три молоді жінки, просто чудово".
Єва Ясевіч (Ewa Jasiewicz)Єва Ясевіч є організаторкою профспілок та журналісткою, а також учасницею рухів "Reclaim the Power", "Fuel Poverty Action" та "London Palestine Action".
"Вона радикально налаштована, безкомпромісна активістка. Вона залучена до роботи, пов'язаної із солідарністю з народом Палестини та організацією профспілок, разом з тим, вона — журналістка і письменниця, і все це їй чудово вдається. У Великій Британії широковідомою була історія про те, як вона заблокувала газову електростанцію. Вона також керує програмами, спрямованими проти паливної бідності і разом з цим працює з асоціаціями пенсіонерів. Вона не з тих, хто займається тільки головними кліматичними проблемами та не зацікавлений у роботі у полі, — вона сама робить цю діяльність найголовнішою. Вона чудово може поєднувати всі факти і наслідки для вирішення конкретної проблеми. Вона надзвичайно розумна і добра".
Вангарі Маатаї (Wangari Maathai)Засновниця суспільного руху "Зелений пояс" та лауреатка Нобелівської премії миру у 2004 році.
"Коли ви говорите про жінок і клімат в Африці, ви повинні говорити про "Маму дерев"! На жаль, вона пішла з життя у 2011 році, але залишила дивовижний спадок для Африки, і особливо для Кенії, і ми продовжуємо згадувати її у наших роботах".
Анджалі Аппадурай (Anjali Appadurai)"Це була лише коротка промова на конференції 2011 року у Дурбані, але я пам'ятаю її слова, які вдарили мене, ніби блискавка... Сила, прозорість і співчуття, з якими вона говорила, залишаться зі мною на довгі роки".
Рух проти інвестування у викопне паливо (Fossil Fuel Divestment Movement)"Я не можу обрати лише одну жінку, я просто хочу висловити вдячність всім цим чудовим жінкам, які є ключовими лідерами руху проти інвестування у викопне паливо у США. За останні два з половиною роки моєї діяльності у цій сфері я вже зустріла багато надзвичайних жінок та нетрадиційних організаторів, які цілком віддані проблемам кліматичних змін. Вражає і надихає те, що стільки жінок керують цим рухом, щоб наші університети знаходились подалі від викопного палива".
Інна Дацюк, Ольга Мончак та Олена Ангелова"Ці три дівчини кілька років тому створили "Українську молодіжну кліматичну асоціацію", тепер це провідна організація регіону, яка координує молодіжний рух".
Ірина Ставчук та Анастасія Бекіш"Ірина — провідний експерт в області кліматичної політики у Національному екологічному центрі України", а також вона мама, що займається аналітичною роботою та надихає багатьох людей стати активістами для вирішення кліматичних проблем".
"Анастасія — мати двох дітей, радниця з питань кліматичної політики для "Зеленого альянсу Білорусь" та координаторка "CAN-EECCA" разом з Іриною Ставчук".
Тетяна Каргіна"Одна з найяскравіших екологічних активісток Росії, невтомна лідерка багатьох акцій, у тому числі культового руху проти мідно-нікелевих розробок у Воронезькій області біля річки Хопер".
Джованна Ді Чіро (Giovanna Di Chiro)Почесна професорка напрямку соціальних змін у Суортморському коледжі та радниця-консультант з питань навколишнього середовища у "Nuestras Raíces", місто Холіок, штат Массачусетс.
"Через те, що вона поєднує роботу над вирішенням проблем навколишнього середовища, клімату та проблем відтворення; через те, що вона — не тільки теоретик, але й практик (наприклад, токсичні поїздки); через її намагання повернути екологію до її первісного стану".
Колетт Пішон-Батл (Colette Pichon-Battle)Виконавча директорка з питань закону і політики у "Gulf Coast Center."
У своєму інтерв'ю у 2014 році вона заявила: "Сьогодні не потрібно нагадувати нашому народові, що тисячі жителів узбережжя Мексиканської затоки продовжують страждати від екологічної та економічної катастрофи, спричиненої компанією "British Petroleum". У 2014 році у жителів узбережжя такі ж самі вимоги як і чотири роки тому. Прибрати нафту. Компенсувати збитки. Та запевнити, що таке більше ніколи не повториться".
Шадя Вуд (Shadia Wood)Засновниця та керівниця "Проекту зі збереження ЗМІ".
"Шадя надихає, тому що вона спілкується з жінками по всьому світу і розповідає їм про боротьбу з кліматичною кризою, щоб підштовхнути до створення прекрасних відеоматеріалів, поширення недостатньо відомих промов та стати рушійною силою для змін у їхніх спільнотах".
Анна Гольдштейн (Anna Goldstein)Виконавча директорка "350.org" у США.
"Те, що вона поєднує прагматизм та ідеалізм, веселощі і серйозність, грайливість і відповідальність, мудрість і скромність, по-справжньому надихає — я не можу підрахувати, скільки разів я думала, що хочу бути схожою на Анну."
Я повинна додати до цього списку ще одну людину:
О Ні Кі (Oo Nie Kie)Вона була молодою жінкою, представницею етнічної меншини Карена у східній частині Бірми, а також моя сусідка і хороша подруга. О Ні Кі була яскравою особистістю, вона піклувалась про багатьох людей у всьому світі. ЇЇ справжньою пристрастю було навчання жінок та цілих об'єднань у Каренській національній області зв’язкам між проблемами гендерної нерівності та навколишнього середовища. Хоча регіони Карена досі потерпають від громадянської війни з військовим режимом Бірми, О Ні Кі проводила тижні у селищах, займаючись професійними військовими тренуваннями. Після того як вона побачила повне знищення навколишнього середовища у її рідному краї, вона повернулась до Тайсько-Бірманського кордону. Жінки Карена повинні протистояти на рівні з чоловіками не тільки злочинам Бірманської Армії, але й зловживанням закордонних компаній, які будують нафтопроводи через їхній регіон. Коли у вересні 2009 року О Ні Кі пішла з життя, це був величезний удар для усієї спільноти. Я впевнена, що вона була б рада зустрітися з кожною людиною з цього списку.
http://climateinfo.org.ua/content/zhinki-yaki-nas-nadikhayut
Главная
Страниц: 
