Бутан: уроки екології від гімалайського королівства

Статуя Будди прославляє вуглецевий нейтралітет. Чого ж може навчити ця країна зволікачів, які зберуться у Парижі вже у грудні? «Країна дракона-громовержця» — таку назву Бутан отримав через сильні шторми, які гуляли в Гімалаях, — орієнтується на показник «валового національного щастя».

На фото: Бутанський гігант висотою 51,5 метрів – статуя Будда Дорденма, яка височіє над Тхімпху, є однією з найбільших у світі (Flickr/ Michael Foley)

У Королівстві Бутан показники викидів парникових газів дорівнюють нулю, адже усі промислові викиди одразу ж поглинаються деревами, що покривають ¾ королівства.

У Конституції йдеться про те, що 60% території покрито лісами, отож парникові гази гармоніюють поруч із населенням та природою.

«Ми, можливо, і маленька країна, і наш вплив не такий аж великий, але ми завжди стараємося запровадити нові природоохоронні проекти», — говорить в інтерв’ю журналу RTCC (інтернет-журнал «Реагування на зміну клімату») Кінлей Дордж, мер міста Трімпху і чемпіон з розвитку міста.

«Мало наголосити на тому, що Бутан має проблеми з ресурсами, але навіть з цим ми не шукаємо вирішення нагальних питань з ресурсами через забруднення чи вирубування лісів».

Ще до конференції у Парижі 200 країн надіслали свої обіцянки знизити викиди вуглецю до Міжурядової групи експертів з питань зміни клімату. Дослідники з чотирьох європейських науково-дослідницьких команд та радіолокаційна станція спостереження (Climate Action Tracker (CAT) вщент розбили політику, яка існувала з 2009 року.

На засіданні у Копенгагені, яке було ініційовано науковцями, держави домовилися обмежити глобальне підвищення температури до рівня нижче 2 градусів за Цельсієм.

За допомогою цього термометра радіолокаційна станція спостереження «CAT» визначає колір для кожної країни. Бутан світиться зеленим.



Організація «CAT» найменувала Бутан «зразком для наслідування», адже Бутан одна із 24 країн (включно з блоком ЄС) слідкує за екологічними наслідками.

Коста-Рика, Ефіопія та Марокко досягнули "достатньої" позначки. Зобов’язання США і Китаю досягнули лише "середньої" позначки, поряд із ЄС. Дев'ять країн, у тому числі Австралію та Росію, затаврували "невідповідними".

Навряд ситуацію в Бутані можна назвати типовою. З кількістю населення 760 000, де дохід на одну людину становить менше ніж 2 000 дол. США, 90% їхніх скромних потреб задовольняються великими гідроенергетичними ресурсами. У першу чергу, освоюється потенціал річок Ванг і Пуна-Цанг, приток Брахмапутри.

Сам Бутан здатний фінансувати не більше 10% усіх витрат на капітальне будівництво. Решта коштів надходять від Індії, МВФ, ООН, Азіатського Банку Розвитку. Успіх п'ятирічних планів залежить від регулярності надходження індійських інвестицій та кваліфікації індійських фахівців.

Початок експортної гідроенергетики Бутану було покладено ГЕС в Чукхе потужністю 336 МВт був повністю фінансований південним сусідом. Натомість, Індія купує електроенергію ГЕС за досить низькими цінами.

Наступною сходинкою розвитку гідроенергетичного потенціалу країни стала ГЕС "Тала" на річці Ванг потужністю 1020 МВт. Зараз на річці Пуна-Цанг триває будівництво двох великих ГЕС потужністю 1200 МВт і 990 МВт. Гідроенергетичні плани маленького королівства дуже серйозні - в 2020 році планується мати 10 000 МВт орієнтованих на експорт ГЕС.

Чого ж може навчити ця крихітна країна гігантів економіки?

«Чесних угод», — говорить Ніклас Хоне, член Інституту досліджень зміни клімату в Німеччині та працівник радіолокаційної станції спостереження.

Учений також нагадує про обіцянки Бутану, які пролунали у 2010 році після саміту, який відбувся у Копенгагені, і зараз країна передає свій план Парижу. «У той час не було ніяких зобов’язань, не існувало вуглецевої нейтральності, — говорить науковець, — і це було феноменально, що така маленька країна взяла на себе такі зобов’язання».

Для Бутану, який перейшов від абсолютної монархії до конституційної монархії та парламентської демократії у 2008, але у якому монархія досі відіграє чималу роль, озеленення залишається серйозним питанням.

Наприклад, згідно з Reuters, який у свою чергу посилається на державний реєстр транспортних засобів, електромобілі були введені в користування у країні у 2014 році і становлять близько однієї десятої від загального числа автомобілів.

А вже у червні у книзі Рекордів Гінесса бутанці прославився новим рекордом: 100 чоловік насадили 49 672 насаджень за 1 годину.



Виконавчий Секретар Рамкової Конвенції ООН із зміни клімату Крістіна Фігарес визнала це «натхненням для світу».

І як статуя Будди споглядає на все місто, так і Бутан зараз лишається маяком для багатьох країн.


Для КліматІнфо переклала та підготувала Надія Грица
http://climateinfo.org.ua/content/butan-uroki-ekologij-vid-gimalaiskogo-korolivs...

Камикатсу - уникальный город, который не оставляет после себя мусор

Многие слышали истории об отдельных людях, которые умудряются жить, не оставляя после себя мусора, но чтобы целый город?.. Жители японского города Камикатсу серьезно обеспокоились проблемой экологии, и, организовавшись вместе, смогли добиться почти невероятного и поднять вопрос переработки мусора на принципиально новый уровень.

В городе Камикатсу (Kamikatsu) нельзя увидеть мусорные баки - все потому, что жители этого города не оставляют мусор в привычных нам полиэтиленовых пакетах: вместо того, чтобы складывать все отходы вместе, жители усердно сортируют крышечки, баночки, пластик, бумагу - в общем, весь-весь мусор на 34 (!) разные категории. Затем жители самостоятельно приносят рассортированный мусор в центр переработки, где рабочие проверяют, нет ли лишних вещей в мусоре, и высыпают в большие баки.

Естественно, жители города не сразу адаптировались к новой системе, да и не все были согласны морочить себе голову таким диковинным отношением к обычному мусору. Однако с 2003 года, когда эта идея только-только начала воплощаться в реальность, сегодня жители Камикатсу воспринимают сортировку мусора как нечто обычное и привычное.

Естественно, что столько отдельных ведер не напасешься на скромные японские жилища, поэтому жители Камикатсу распределяют пакетики, коробки и баки с мусором по всей своей жилой территории. И, соответственно, стараются по возможности избегать ненужного мусора. Ведь сортировать надо абсолютно все: тюбик от зубной пасты идет в один пакет, а крышечка от тюбика - в другой; жестяные банки идут в одну емкость, а алюминиевые - в другую; сильно изношенная одежда складывается отдельно от одежды, которую еще можно носить или по крайней мере перешить.



Каждый житель Камикатсу имеет брошюру на 27 листах, где подробно расписано, как нужно поступать с мусором. В центре переработки, к тому же, над каждой емкостью висят таблички, которые рассказывают, на что будет переработан тот или иной мусор, и для чего надо было складывать его отдельно.

Помимо сортировки мусора, в Камикатсу есть магазин "Куру-куру", в котором жители оставляют отдельные предметы, которые им уже не нужны, а другие жители могут прийти и просто так взять их, без денег. Тут же женщины, в основном пенсионерки, перешивают из старой одежды, флагов и даже рыбацких дождевиков "новую" одежду, игрушки, сумки, словом, что-то такое, что еще можно использовать. И за это тоже не нужно платить.



В городе Камикатсу немногим больше 1700 жителей, и 80% их мусора перерабатывается, а оставшиеся 20% идет на удобрения в полях. Так что можно сказать, что этот город умудряется жить, не оставляя после себя хлама и не загрязняя природу. Всего 13 лет, а изменения, которых они достигли, по-настоящему поражают. Сюда даже привозят школьников из других городов, чтобы показать детям, как возможно решить такую серьезную проблему, если действовать сообща. Более того, сюда съезжаются специалисты со всего мира, чтобы узнать больше об этой системе, которая не только действует, но и, похоже, с каждым годом все больше и больше оправдывает себя.






Источник: http://www.kulturologia.ru/blogs/100116/27959/

Как голландские автобусные остановки помогают пчелам

Фото twitter.com/AgBioWorld

Нидерландский город Утрехт расширяет биоразнообразие весьма необычным способом. Около 316 автобусных остановок там были засажены седумами, чтобы помочь медоносным пчелам и шмелям. Новые дополнения к остановкам также помогают улавливать мелкую пыль и хранить дождевую воду.

«Зеленая крыша помогает городу лучше справлятmся с климатическими проблемами», — говорится на сайте города.

Обустройство крыш остановок вели работники на электротранспорте, для создания клумб использовались современные технологии и натуральные материалы.

Кроме того, к концу 2019 года в городе планируется построить 55 электробусов, а к 2028 году — полностью безопасную для природы систему общественного транспорта.

Власти города надеются, что тенденция «зеленой крыши» приживется: уже и жители могут подать заявку на финансирование для преобразования крыш своих домов.

Все это часть большого плана по созданию более экологичного города и, возможно, такая модель станет примером для других городов.

«Зеленые крыши» радуют не только местных пчел, но и водителей автобусов.

http://ecoportal.su/news.php?id=102606