Добро пожаловать, Гость. Пожалуйста, выберите Вход или Регистрация
Я люблю тебя, Земля!
 
  ГлавнаяСправкаПоискВходРегистрация  
 
Переключение на Главную Страницу Страниц: 1
Послать Тему Печать
Чем можем сейчас служить на Земле с наибольшей пользой? (Прочитано 784 раз)
Administrator
YaBB Administrator
*****
Вне Форума


I love The Earth!

Сообщений: 7976
The Land of HealPlanet
Чем можем сейчас служить на Земле с наибольшей пользой?
14.10.2014 :: 16:15:39
 
Спросят – чем можем сейчас служить на Земле с наибольшей пользой?
Нужно оздоравливать Землю. Нужно в целом ряде мероприятий провести мировую задачу оздоровления.

Нужно вспомнить, что люди беспощадно истребляют запасы земные. Они готовы отравить землю и воздух; они уничтожили леса, эти приемники Праны; они уменьшили количество животных, забыв, что животная энергия питает землю.
Они подумали, что неиспытанные химические составы могут заменить Прану и земные эманации.
Они расходуют недра, забывая, что равновесие должно быть соблюдено.
Они не думают о причине катастрофы Атлантиды. Они не думают, что химические составы должны быть проверены в течение века, ибо поколение еще не покажет эволюцию или инволюцию.

Люди хотят вычислять расы и подрасы, но самое простое явление вычисления разгрома планеты не входит в расчет.
Думают – как-то по милосердию разъяснится погода и обогатится народ! Но вопрос оздоровления не входит в расчет.
Так возлюбим все творения!

Упадок земного сада опасен. Никто не думает о значении здоровья планеты.
Мысль об этом, хотя бы мысль, даст уже пространственный импульс.
Можно возлюбить Начало Начал и все создания величия мысли.


"Агни Йога"
Наверх
 

The Administrator.
WWW  
IP записан
 
Administrator
YaBB Administrator
*****
Вне Форума


I love The Earth!

Сообщений: 7976
The Land of HealPlanet
Re: Чем можем сейчас служить на Земле с наибольшей пользой?
Ответ #1 - 27.12.2014 :: 11:50:36
 
Чому слід дбати про свій водний слід?


...

З початкової школи нам відомо, що вода постійно випаровується: йдуть дощі, вода живить наші врожаї та потрапляє із річок до океанів. Хоча кількість води на Землі залишається досить стабільною, її розподіл усім світом змінюється, і в результаті діяльності людини ця зміна прискорюється.

Завдяки новій книзі під назвою «Твій водний слід» за авторством екологічного репортера Стівена Ліхі (Stephen Leahy), можна уважніше придивитися до «віртуальної води», яка оточує нас у повсякденному житті. Це не просто вода, яку ми використовуємо, щоб зварити макарони або прийняти душ, це - вода, завдяки якій для нас вирощують кавові боби, яка живить місцеві заводи із виробництва енергії. І оскільки попит на цей вид води збільшується, то загроза нестачі чистої питної води стає ще більшою. І в той же час, забруднення робить величезні обсяги води непридатними для використання.

...

У мене була можливість поспілкуватися із Ліхі через Skype.

TreeHugger: Що ви мали на меті, пишучи цю книгу?

Стівен Ліхі: Допомогти людям зрозуміти іншу, невидиму нам сторону води, яку ми використовуємо - концепцію віртуальної води: води, яка необхідна для виробництва речей, для вирощування продовольства, виробництва продуктів та одягу. Це та невидима вода, про яку ми не думаємо, тому що не бачимо її, і насправді не знаємо про неї.

Це величезна кількість води, яку ми в кінцевому підсумку щодня споживаємо, не усвідомлюючи цього.

TreeHugger: У книзі дуже багато числових даних, завдяки чому легко порівняти, скільки води використовується для виробництва різних речей. Як Ви зібрали всі ці дані?

Ліхі: Усі ці цифри і справді жахаючі, особливо для непідкованого в питаннях обчислень письменника.

Моя праця заснована на багаторічних наукових дослідженнях, я мав виокремити із них основне. Хто кращий дослідник? Хто має кращий збір даних про водні сліди? Виявилося, що це Університет Твенте в Нідерландах, вони ж і перші сформулювали концепцію водного сліду. Вони розробили цілу методику, як його розрахувати, купу досліджень різних водних слідів різноманітних продуктів. Та іноді зовсім не так, як ми це собі уявляємо. Наприклад, особливим чином вони прослідковують водний слід пшениці, який не обов'язково дорівнює водному сліду гамбургера чи хліба, якби я це підраховував. Я з’ясував, скільки пшениці йде на виготовлення буханки хліба, і деякі розрахунки провів самотужки.

Так, Університет Твенте надзвичайно став у нагоді, тому що є багато відмінних способів розрахунку водного сліду із різними обчисленнями.

TreeHugger: У вступі Ви обговорюєте концепцію "води-їжі-енергетичних ресурсів". Сподіваюся, Ви розповісте нам про неї більше.

Ліхі: Більшість людей розуміє, що нам потрібна вода для виробництва продуктів харчування, але те, чого більшість людей не розуміє, так це те, що ми також потребуємо води і для виробництва енергії. Не існує такої енергії, яка не потребує води. Населення все зростає, і переважно овочеве харчування замінюється здебільшого м’ясним раціоном, який використовує набагато більше води. У той же час, є мільярд осіб, які не мають доступу до електрики, і вони, звичайно, хочуть її отримати. Коли ми прагнемо виробити більше енергії і більше їжі, нам потрібно більше води. Ось ця точка взаємозв'язку: у нас немає достатньої кількості води, щоб втілити все це у життя в майбутньому.

TreeHugger: Тож, у майбутньому, ми повинні скоротити свій водний слід. Я думаю, що багато наших читачів знайомі із концепцією зменшення вуглецевого сліду, багато в чому ці поняття перетинаються. Отже, з вашої точки зору, в яких аспектах ці два сліди не перетинаються?

Ліхі: Звичайно, вони багато в чому перетинаються на енергетичному рівні. Проте, мабуть, найкращий приклад – продовольча сторона. При переході з м'ясної дієти на вегетаріанську ви можете скоротити свій щоденний водний слід на 1300 літрів. За рік набереться величезна кількість води, економія майже півмільйона літрів.

Що можна ще зробити - обміняти яловичину на курку. Така дія для сім'ї з чотирьох осіб зекономить 900 літрів води.

...
Скільки води використовується на виробництво...

Інший приклад - харчові відходи. Від 38% до 40% продуктів харчування у Північній Америці витрачається намарно, і це - величезна кількість води, витрачена на виготовлення цієї їжі. Терміни придатності – ще одна проблема, тому що вони насправді не означають, що їжа зіпсувалася, просто по їх закінченню компанія не гарантує якість смаку.

TreeHugger: Також хотів би запитати Вас про компроміси між впливом води у продукті та деяких інших впливів у ньому. На думку спали футболки, бо я багато пишу про одяг. Так, з одного боку, ми можемо сказати, що бавовна – природній матеріал, при умові використання натуральних барвників у ній мало токсинів, а ще вона екологічно чиста. З іншого боку, у бавовни великий водний слід. Тоді, якщо візьмемо поліестер, у нього менший водний слід, але є побоювання стосовно вивільнення токсинів вкінці строку його експлуатації, що сприяє мікропластиковому забрудненню. Отже, що Ви скажете про ці плюси та мінуси? Можете порадити, як їх оцінити?

Ліхі: Тут трохи складніше, оскільки великий водний слід не обов'язково свідчить про щось погане. Якщо ви перебуваєте у багатій водою зоні і вам потрібно багато води, і ви її не забруднююте, то все буде у порядку.

Все залежить від певного місця і окремих видів продукції, таким чином, все трохи складніше. Візьмемо одяг. Якщо вирощувати бавовну в країні із достатньою кількістю опадів і робити це переважно екологічно, тобто вирощувати без пестицидів і хімічних речовин, ви значно знижуєте забруднення води. І, якщо ви використовуєте бавовну, вирощену природнім методом поливу та не виснажуєте підземне джерело, то при таких умовах ми можемо говорити про по-справжньому стійку продукцію, яку можна продовжувати виробляти ще досить довго.

TreeHugger: Так, дивлячись у майбутнє, багато галузей зазнають водний крах. На Вашу думку, ми повинні змінити водну політику чи нам потрібно зменшити наше особисте споживання води? Чи і те, й інше?

Ліхі: І те, й інше. З урядової політичної точки зору, воду необхідно використовувати набагато раціональніше для довгострокової перспективи. Є такі місця, скажімо, Каліфорнія, де немає жодних правил стосовно кількості ґрунтових вод, які можна взяти. Будь-хто може використати стільки ґрунтових вод, скільки захоче, і це не рідкість.

...
Приблизний % світової популяції (чоловічок) та приблизний % світового водопостачання (крапля води)

Інша точка зору – це, звичайно ж, споживацька. Я думаю, споживачі повинні більше підіймати питання використання води серед влади, а також у промисловості. Деякі промисловості вже відреагували: “Levy’s” значно скоротили використання води для виробництва, хоча і не зовсім, бо для вирощування бавовни необхідно багато води. Отже, роль споживачів - питати: "Де виготовили цей продукт? Звідки він узявся?"

Тому що є речі, в яких немає жодного сенсу. Наприклад, Єгипет є другим експортером апельсинів у світі. Єгипет - в основному, пустеля, так чому ж звідти експортують всі ці апельсини? Всі ці економічні причини зовсім не мають сенсу з точки зору невичерпності використання. Тож споживачі можуть прийняти рішення і сказати, що не збираються купувати продукт, який потребує багато води в пустелі, бо це просто нерозумно.

Головне у віртуальній воді те, що дуже мало чого виробляється без води. Тож ми надзвичайно залежимо від води і просто цього не розуміємо. І все ж, ми недооцінюємо воду, вона дуже дешева, ми її не поважаємо настільки, наскільки це потрібно.

Це інтерв'ю скорочене і стиснене.

Джерело: treehugger.com
Для КліматІнфо переклав та підготував Олександр Юрчишин
http://climateinfo.org.ua/content/chomu-slid-dbati-pro-svii-vodnii-slid
Наверх
 

The Administrator.
WWW  
IP записан
 
Administrator
YaBB Administrator
*****
Вне Форума


I love The Earth!

Сообщений: 7976
The Land of HealPlanet
Чому відповідальне споживання приносить щастя?
Ответ #2 - 22.01.2016 :: 09:53:07
 
Чому відповідальне споживання приносить щастя?


...

Це вже не секрет: (надмірне) споживання до щастя не веде. А що як відповідальне здійснення покупок – це рішення, яке принесе рівновагу нам і цілій планеті? Про цілковиту відмову від споживання не йдеться. Ознайомтеся із трьома пунктами нашого пояснення.

Не так давно суспільство споживання обіцяло кожному шлях до щастя за допомогою однієї простої дії – купівлі. Для забезпечення максимальних продажів виробники невпинно нарощували пропозицію товарів, керуючись принципом «пропозиція породжує попит». До чого призвела ця споживацька логіка? Полиці ломляться від товарів, нові технології з’являються так швидко, що ми не встигаємо міняти ґаджети… На споживача здійснюється постійний тиск, який аж ніяк не робить його щасливим, а навпаки віддаляє від інших, альтернативних шляхів розвитку. Існує багато способів відповідальнішого, логічнішого та радіснішого споживання: не купувати зайве, обирати коротші маршрути і дружні до навколишнього середовища товари…

Споживання заради споживання не приносить щастя

У своїй книзі «Ціна матеріалізму» (The Price of materialism) професор психології Тім Кассер (Tim Kasser) доводить, що після задоволення наших базових потреб (харчування, пиття, захист від холоду або спеки) усе, що ми споживаємо надалі, не приносить додаткового відчуття щастя. На думку Елізабет Лавіль, засновниці організації «Утопі» (Utopies) і авторки книги «Шлях до щасливого споживання» (Vers une consommation heureuse), ця ідея спонукає переосмислити місце, яке ми у своєму житті відводимо споживанню. Вона коментує це так: «Ідея не в тому, щоб за будь-яку ціну припинити споживати. Проте у нашому західному суспільстві акт купівлі посідає не те місце, яке повинен. Купівля, замість простого способу задовольняти наші основні потреби, стала кінцевою метою, заохочуваною соціумом дією та способом самореалізації. Однак насправді споживання не має відношення до особистого щастя. Потрібно шукати інші способи виявити себе, менш вимогливі до планети і гаманця і більш надихаючі для особистості».

Віднайти відчуття залученості завдяки позитивній економіці

Зменшивши місце споживання у нашому житті, ми зможемо заощадити час і гроші і вкласти їх в інші наповнені змістом види діяльності – культуру, спорт, суспільне життя – адже відповідальне споживання – це не просто фінансова операція, а надання позитивнішого і глобальнішого сенсу акту купівлі. Елізабет Лавіль пояснює: «Вибір відповідального споживання – це шлях не до накопичення продуктів, а до створення зв’язків. Це означає здійснювати покупки в Асоціації підтримки фермерства (AMAP), їздити коротшими шляхами, відновлювати соціальні зв’язки та брати участь у функціонуванні етичної економіки, коли індивідуальний вчинок має сенс, а відтак веде до добробуту».

Етичне споживання знову робить буденність чарівною

Відповідальне споживання – це не лише створення соціальних зв’язків, а ще й дії на користь планети. Елізабет Лавіль наголошує: «Наш теперішній спосіб споживання – непідйомний тягар для екосистем. Безумовно, виробники докладають зусиль. Наприклад, вони на 30% оптимізували способи використання сировини, однак водночас ми загалом почали споживати на 50% більше ресурсів». З огляду на виснаження природних ресурсів та підвищення рівня забруднень, пов’язаних із надмірним споживанням, «усвідомлення своєї участі у більш етичній системі заради теперішнього і майбутнього за допомогою осмисленого споживання – це також надання сенсу своєму повсякденню». Годі залежності від покупок. Споживаймо відповідально заради власного добробуту!

Джерело: psychologies.com

Для КліматІнфо переклала та підготувала Ірина Серебрякова
http://www.climateinfo.org.ua/content/chomu-vidpovidalne-spozhivannya-prinosit-s...
Наверх
 

The Administrator.
WWW  
IP записан
 
Administrator
YaBB Administrator
*****
Вне Форума


I love The Earth!

Сообщений: 7976
The Land of HealPlanet
Re: Чем можем сейчас служить на Земле с наибольшей пользой?
Ответ #3 - 26.08.2018 :: 15:08:57
 
...
Наверх
 

The Administrator.
WWW  
IP записан
 
Переключение на Главную Страницу Страниц: 1
Послать Тему Печать