ООН прирівняла злочини проти дикої природи до торгівлі людьми та наркотиками

Нова угода, укладена 193 країнами, має за мету припинити злочини проти дикої природи. У кінці липня в резолюції ООН було переглянуто важкість таких злочинів та прирівняно їх до торгівлі людьми та зброєю.

"Тепер злочини проти дикої природи вважатимуться серйозними", — каже Сабрі Зейн, керівник адвокатури у TRAFFIC, міжнародній організації, котра займається моніторингом нелегальної торгівлі слоновою кісткою, рогами носорогів та іншими товарами, що походять з дикого середовища. — "Віднині цими справами займатимуться організації, які протидіють торгівлі наркотиками, зброєю та людьми".

Ця резолюція ООН, котра розроблялася три роки, заснована на минулорічній лондонській декларації. Вона закликає уряди застосовувати більше ресурсів та законів для боротьби зі злочинами проти дикої природи.

Значний поступ

"Довгий час злочинні синдикати вважали браконьєрство високоприбутковою діяльністю з низьким ризиком, оскільки покарання були мінімальними", — каже Зейн.

Доволі часто синдикати одночасно займаються контрабандою наркотиків або зброї та браконьєрством, тож боротьба зі злочинами проти дикої природи може допомогти викрити іншу нелегальну діяльність.

Тому резолюція закликає надати більше ресурсів міжнародним організаціям, які борються з організованою злочинністю, таким як Інтерпол, Управління ООН з наркотиків та злочинності та Всесвітня митна організація.

Внаслідок діяльності синдикатів значно зросла кількість убивств слонів та носорогів, а також загроза для працівників заповідників. 2007 року в південній Африці браконьєри знищили менш ніж 20 носорогів, а минулого року кількість убитих тварин сягнула рекорду — 1215 особин.

“Закликаючи серйозно ставитись до злочинів проти дикої природи, резолюція чітко дає зрозуміти організованим злочинним мережам, що скоро їхній діяльності настане кінець", — заявляє Ахім Штайнер, керівник Програми ООН з навколишнього середовища.

Міжнародний пріоритет

Очікується, що в деяких країнах та регіонах значно посиляться покарання за браконьєрство. Додаткові правові інструменти та ресурси, до використання яких закликає резолюція, дадуть країнам можливість боротися з відмиванням грошей, яке пов’язане з браконьєрством.

"Ця визначна резолюція доводить, що боротьба зі злочинами проти дикої природи вже не є просто "екологічною" проблемою, і вона не обмежується кількома країнами. Вона стала пріоритетом для кожної нації," — каже Марко Ламбертіні, генеральний директор Всесвітнього фонду дикої природи.

Віднині уряди повинні щороку звітуватися перед Генеральною асамблеєю ООН щодо прогресу в цьому напрямку. "Це збільшить відповідальність урядів та продемонструє міжнародній спільноті успіхи та невдачі цієї боротьби", — каже Зейн.

Джерело: newscientist.com

Для КліматІнфо переклала та підготувала Ірина Стрельникова
http://climateinfo.org.ua/content/oon-pririvnyala-zlochini-proti-dikoj-prirodi-d...

Особо опасные вещества в особо охраняемых уголках планеты

Фото: Greenpeace

Как компании, производящие туристическую одежду, строят свой бизнес на любви к природе, а сами разрушают даже те места, куда их покупатели ещё только мечтают попасть.

Кто из нас не мечтал побывать в Гималаях, Андах или на Алтае? Увидеть собственными глазами все эти картинки с рекламных баннеров, пройти по затерянным тропам, взобраться на самые высокие вершины и ощутить, что такое дикая и нетронутая природа! Никто из нас при этом не ожидает, что в таких местах в воде или снеге могут быть опасные химические вещества, тем более если это заповедники и национальные парки. Эти особо охраняемые природные территории и создаются, чтобы сохранить уникальную природу в ее первозданном виде.

В мае-июне 2015 года эксперты Гринпис отправились в глобальную научную экспедицию, чтобы найти доказательства того, что туристическая одежда может быть опасна для природы и человека. Эксперты отобрали образцы снега и воды, пройдя по труднодоступным местам российского Алтая, чилийских Анд, швейцарских Альп, снежных гор Хаба в Китае и другим прекрасным уголкам нашей планеты.Мы отобрали образцы снега и воды из горных озёр, а затем отправили их в лабораторию, чтобы узнать, есть ли там ПФС. И, к сожалению, эти опасные и крайне устойчивые химические соединения были обнаружены во всех пробах.

Сегодня мы выпускаем доклад «Следы на снегу — опасные ПФС в отдалённых уголках планеты». Это результаты глобального расследования Гринпис, с помощью которого мы хотим привлечь внимание к давней, но всё ещё малоизвестной и нерешённой проблеме: опасные химические вещества, эти невидимые и стойкие монстры, окружают нас повсюду.

ПФС применяют во многих промышленных процессах, содержатся они во многих потребительских товарах. Особенно активно ПФС используются производителями одежды и снаряжения для активного отдыха на природе, поскольку позволяют сделать ткани водонепроницаемыми и грязеотталкивающими. Как правило, это специальные мембраны, которые, делают одежду «легкой и непромокаемой».

Производители туристической одежды в своей рекламе постоянно используют образы величественных гор, прекрасных лесов, свежевыпавшего снега и чистых рек, чтобы передать идею свободы и любви к природе. Что стоит за этими идеями на самом деле?

Оказавшись в окружающей среде, ПФС разрушаются крайне медленно, поэтому в течение многих лет накапливаются в живых организмах, распространяются по всей планете, по воздуху и воде. Эти фторированные соединения опасны как для природы, так и для человека. Попадая в организм с водой, едой и вдыхаемым воздухом, они могут вызывать бесплодие и способствовать развитию онкологических заболеваний, разрушать иммунную систему ребёнка.

Выглядит это довольно лицемерно, ведь компании строят свой бизнес на любви к природе, но при этом сами же её разрушают, даже в тех далеких уголках, куда их покупатели еще только мечтают попасть. При этом бренды, используя образы бесстрашных альпинистов и лыжников, убеждают нас в крайней необходимости приобрести именно их суперкуртку, ведь она поможет противостоять любой непогоде — и ничего, если этого всего лишь мелкий дождь, а не тропический ливень, а вы гоняете на велосипеде по городским тротуарам, а не карабкаетесь по горным отвесам. И ни на одной из лейблов такой суперкуртки не сказано, что она содержит опасные ПФС. В результате — чем больше мы покупаем, тем больше опасных ПФС оказывается в окружающей нас природе.

Но есть и решение. Все эксперты Гринпис в экспедициях были одеты в одежду PFC-free, и она не подвела даже на высоте 5 000 м в Китае или при проходе через горные ручьи и болота на Алтае. Некоторые бренды, например, Fjällräven, Paramo, Pyua, Rotauf и R'ADYS, уже выпускают целые коллекции одежды, не содержащей опасных ПФС. Однако, такие крупные производители туристической одежды и снаряжения, как The North Face, Columbia, Patagonia, Salewa and Mammut по-прежнему демонстрируют безответственность и продолжают использовать уничтожающие природу и человека ПФС.

Настало время сказать брендам: «Хватит!». Вместе мы можем добиться, чтобы производители полностью отказались от опасных ПФС.

ПРИСОЕДИНЯЙСЯ К МОДНОМУ МАНИФЕСТУ

http://ecoportal.su/news.php?id=85034

Люди знищили половину зелених насаджень світу

Дослідники прагнуть зрозуміти зв'язок між людьми і деревами, провівши «перепис зелених насаджень». Згідно з новим масштабним переписом дерев планети, виявилося, що «блідо-синя точка»¹ вміщує більше 3 трильйонів дерев. Однак із часів народження людської цивілізації загальна кількість дерев зменшилася майже на 50%.

Ліси поглинають і утримують у собі двоокис вуглецю, підтримують якість повітря і води в належному стані, розповсюджуючи поживні речовини екосистемами.

Це дослідження вважають найточнішим на сьогодні переписом кількості дерев. Відповідно до нього у світі налічують 3,04 трильйона дерев, іншими словами, 422 дерева на людину. Для вирахування кількості зелених насаджень на планеті дослідники використовували супутникові знімки, інвентаризацію лісів та суперобчислювальні технології. За словами науковців, зараз нараховують у 7,5 разів більше дерев, ніж при попередніх обчисленнях.

Науковці також користувалися проектними картами теперішніх і минулих лісонасаджень, інформацією, наданою Програмою ООН із захисту довкілля (United Nations Environment Programme) для оцінки втрат дерев із часом. Виявилося, що із зародженням людської цивілізації загальна кількість дерев на Землі зменшилася на майже 46%.

Головний автор дослідження, Томас Краутер (Thomas Crowther), постдокторант Єльського інституту лісництва та досліджень довкілля (Yale School of Forestry & Environmental Studies) із Нью-Хейвена, що в Конектикуті, стверджує: «Дерева – одні із найзначніших та найпотрібніших організмів на Землі, а ми лиш нещодавно спромоглися зрозуміти їх глобальний об’єм та поширення».

За словами дослідників, перепис дерев допоможе вченим краще зрозуміти розподіл видів тварин і рослин у світі, наслідки зміни клімату і те, як дерева формують своє середовище.

Також експеримент допоможе прояснити роль дерев у глобальному циклі двоокису вуглецю. Під час фотосинтезу ліси поглинають і утримують двоокис вуглецю із атмосфери, а потім продукують кисень як побічний продукт, відіграють головну роль у перерозподілі впливу парникових газів в атмосфері.

«Вони вміщують величезну кількість двоокису вуглецю, без них неможливий колообіг поживних речовин, якість води й повітря, неможлива величезна кількість людської діяльності», — стверджує Краутер. — «Запитайте людей, скільки всього є дерев у рамках порядку зростання, і вони не знатимуть, із чого почати. Не знаю, з чого би я почав, але я би був здивований, що мова іде про трильйони».

Згідно з дослідженням, найщільніші лісові зони знаходяться в субарктичних регіонах Росії, Скандинавії і Північної Америки. Найбільші лісисті ділянки покривають тропіки, місце зростання 43% відсотків всіх лісів світу.

Головна причина зникнення лісів – людська діяльність, а саме їх вирубка, зміна використання земель та управління лісовими ресурсами. І все це доповнюється щорічною втратою 15 мільярдів лісів по всьому світу.



«Ми майже вдвічі скоротили кількість лісів на планеті, і вже бачимо вплив цього на клімат та здоров’я людей», — стверджує Краутер. «Це дослідження демонструє, як багато зусиль ще потрібно докласти для відновлення здорових лісів на планеті».

Науковці провели це дослідження після того, як молодіжне об’єднання «Саджанці – планеті» звернулися до Краутера із проханням провести точнішу оцінку кількості лісів у світі, які існують наразі. У попередній оцінці, що складала 400 мільярдів дерев, не враховувалася інвентаризація лісів із рівня землі, що було виправлено у новому дослідженні. Результати дослідження були оприлюднені 2 вересня у журналі "Nature".


¹ Назва знаменитого знімку Землі із космосу, зробленого космічним апаратом «Вояджер-1» із рекордної дистанції 6 мільярдів кілометрів 1990 року, що показує нашу планету на просторах Всесвіту. Ідея знімка і його назва належить Карлу Сагану. – прим. перекладача.


Для КліматІнфо переклав та підготував Олександр Юрчишин
http://climateinfo.org.ua/content/lyudi-znishili-polovinu-zelenikh-nasadzhen-svi...

Вина человека в вымирании мамонтов доказана окончательно

Фото: Uwe Zucchi / DPA / Global Look

Мамонтов погубили люди, а не климат: убедительные доказательства этого представили американские ученые, исследовавшие возраст отлучения животных от матери (по изотопам азота в бивнях). Об этом говорилось на конференции Американского общества палеонтологии позвоночных и в пресс-релизе Университета штата Мичиган.

Новый метод позволяет определить (по соотношению изотопов азота-14 и азота-15) сдвиги в диете молодых животных — и, следовательно, в каком возрасте мамонтят отлучали от материнского молока и они переходили к взрослому образу жизни (самостоятельному поиску твердой пищи). Нужную пропорцию определили по тканям слонов.

Возраст отлучения от матери является косвенным индикатором проблем, с которыми сталкивается популяция животных. По тем же современным слонам известно, что позднее отлучение отражает проблемы с поиском пищи (из-за климатических сдвигов), а раннее — угрозу со стороны охотников (это вынуждает животных быстрее взрослеть).

15 бивней, с которыми работали ученые, принадлежали мамонтам, жившим от 40 до 10 тысяч лет назад. Оказалось, что за эти 30 тысяч лет средний возраст отлучения от материнского молока снизился с восьми до пяти лет. Таким образом, последние века своей истории мамонты постоянно находились под давлением охотников.

Есть две основные версии причин вымирания плейстоценовой мегафауны: изменение климата (в том числе в результате падения метеорита) и действия человека: охота или уничтожение мест обитания. Вторая гипотеза недавно получила подтверждение относительно пещерных медведей. В ее пользу высказывались и исследователи, занимавшиеся изучением истории заселения Австралии. В июле 2015 года в журнале Science были опубликованы результаты анализа ДНК животных, свидетельствующие о том, что их вымирание было связано с резкими климатическими сдвигами, прежде всего потеплением в межледниковье.

http://ecoportal.su/news.php?id=85666

Экологи призвали к спасению Индийского океана

Фото: http://www.mansana.com

Индийский океан теряет фитопланктон, и это может привести к экологическому бедствию. Такую информацию обнародовали американские экологи.

В западной части Индийского океана за последние 16 лет количество фитопланктона сократилось почти на 30%. Эти микроскопические обитатели океанских глубин лежат в основе пищевой цепочки экосистемы региона. Их исчезновение может привести к разрушительным последствиям.

При большом количестве планктона в воде она становится светлее и зеленее, если же количество планктона сокращается, то вода становится более темной и синей.

http://ecoportal.su/news.php?id=87165