353. КНИГА ПРО ЖЕРТВУ
Якою силою утвердитеся?
Як досягнете виконання Нашої справи?
Владою, Нами даною.
Чи Мені говорити про владу?
Коли усе безглузде і коли усе марнославне до влади прагне.
Але Я говорю і стверджую.
Але Наша влада інша:
Наша Влада – Жертва!
Поясню небагатьма словами.
Коли Курновуу Правитель
Створював Золоті Врата,
Він прагнув до храму,
Але все ж таки доніс свою жертву.
Коли Соломон шукав владу краси,
Коли символом Суламіфі був показаний
Символ нелюдської правди,
Він все ж таки залишився царем
І доніс свою жертву.
Коли духовний учитель Тібету Аллал-Мінг
Прагнув у гори, де вперше з'явився йому Бог,
Він все-таки залишився в долині
І прийняв чашу.
Коли шейх Россул ібн Рагім
Прагнув передати владу синові,
Він все ж почув Голос
І віддав усе, щоб дійти.
Коли учитель Оріген віддавав
І тілесне, і духовне, аби
Навчити їх останній повіді Христа,
Він все ж зберіг тяготу Учительства.
Коли Сергій із Радонеги ухилився
Від престолу Митрополита,
Коли Він прагнув говорити зі звірами,
Він все ж залишився будувати оселі Гуртожитків,
І Він зберіг біля себе учнів.
Коли Акбар, названий Великим,
Складав каміння єднання церкви,
Душа Його прагнула під дерево мудрості,
Де сходило Йому просвітлення,
Але Він все ж таки залишився на сходах трону.
Знаючи, що є подвиг,
Знаючи, що є влада-жертва,
Якщо, стверджуючи завоювання, вимовите:
– Господи, та мине мене чаша ця! –
Значить, ви вже маєте право творити,
І дух ваш вже незламний.
Запам'ятайте цю книгу про жертву,
Бо вона дає вам врата до завершення і готовності.
А будучи готовими, ви знаєте все,
Бо вам усе буде відкрито і принесено, і розказано.
Але тільки відкрийте вуха і запам'ятайте.
А головне, читайте і повторюйте,
Бо часто оболонка ваша затемнює знання духу.
І дивлячись на суджену пожежу,
Ви скажете: ось чому вчора я виніс речі мої.
І дивлячись на блискавку, ви преклоните голову, шануючи Веління Бога.
Я сказав і заповідав, – зберігайте.